16 – 20 вересня 2019 року . ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ З ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ

За даними  звіту, представленого ЮНІСЕФ 6 вересня 2018 р., кожний другий учень або учениця віком від 13 до 15 років – приблизно 150 мільйонів дітей у світі – повідомляють, що зазнавали насильства з боку однолітків у школах або поблизу школи.

  • В Україні у 2017 році 24% дітей стали жертвами булінгу. 40% постраждалих дітей нікому про це не розповідали.
  • Третина школярів у 39 розвинутих країнах визнають, що вдаються до цькувань своїх однолітків.
  • Приблизно 720 мільйонів дітей шкільного віку живуть у країнах, де тілесні покарання у школах ще не повністю заборонені.
  • Хоча дівчата та хлопці мають однакові ризики стати жертвами булінгу, дівчата більш часто зазнають психологічного тиску, тоді як хлопці частіше страждають від фізичного насильства та погроз

За даними опитування HBSC 2018 року, серед дітей віком від 10 до 17 років 35% опитаних упродовж останніх двох місяців брали участь в ображенні/приниженні або знущанні з інших, 37,9 % були жертвами образ, знущань та принижень інших підлітків.

Результати опитування U-Report відбивають найрозповсюдженіші причини булінгу (цькування): ігнорування дорослими булінгу (цькування) (39%) та особливості характеру певних дітей (26%).

Це поширена проблема в сучасному українському суспільстві, і найгостріше воно постає в освітньому середовищі, де дитина проводить більшу частку свого повсякденного життя.

18 грудня 2018 року було прийнято Закон України №2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» (далі – Закон), яким закріплено поняття булінгу (цькування) та встановлено адміністративну відповідальність за його вчинення. Підставою для прийняття Закону стала поширеність випадків булінгу серед школярів. За даними дослідження UNICEF в Україні у 2017 році, 67% дітей стикалися з булінгом в тих чи інших проявах (були жертвою чи свідком).

05 лютого 2019 року було винесено перше судове рішення за фактом цькування у школі. Станом на 9 вересня 2019 року судами було розглянуто 197 справ про булінг. Із загальної кількості розглянутих справ у 93 справах було винесено рішення про накладення стягнення, 47 справ відправлено на доопрацювання до органів поліції, а ще 43 – закрито у зв’язку з відсутністю складу правопорушення або спливом строку притягнення до відповідальності.

КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ ЩОДО ТЕМИ АНТИБУЛІНГУ

Міністерство освіти і науки України

Посібник по запобігання насильству (булінг та ін.) в освітніх закладах

Протидія та попередження булінгу (цькуванню) в закладах освіти. Онлайнкурс

Бібліотека КРЕ пропонує інформаційні матеріали для проведення тижня

Мультимедійний навчальний курc ЮНІСЕФ з підготовки вчителів “Вчимося жити разом” Модуль 5. Етапи формування психосоціальних компетентностей (життєвих навичок) учнів. 5.9 Протидія булінгу (короткий опис, приклади)

Віддай людині крихітку себе. За це душа поповнюється світлом.

Л. Костенко

Про булінг

Булінг в Україні

Жертви та ініціатори булінгу

Форми та види булінґу

Наслідки шкільного насилля

Як реагувати на цькування

Що можуть зробити батьки

Що можуть зробити вчителі

Навчання навичок протидії булінґу у школі

 

 

Образливі прізвиська, глузування, піддражнювання, підніжки, стусани з боку одного або групи учнів щодо однокласника чи однокласниці – це ознаки нездорових стосунків, які можуть призвести до цькування — регулярного, повторюваного день у день знущання. Регулярне та цілеспрямоване нанесення фізичної й душевної шкоди стало об’єктом уваги науковців і педагогів, починаючи з 70-х років минулого століття, й отримало спеціальну назву – булінґ.Про булінг

Булінґ (від англ. bully – хуліган, задирака, грубіян, «to bully» — задиратися, знущатися) – тривалий процес свідомого жорстокого ставлення, агресивної поведінки, щоб заподіяти шкоду, викликати страх, тривогу або ж створити негативне середовище для людини.

 

Прикметною ознакою булінґу є довготривале «відторгнення» дитини її соціальним оточенням.

Найчастіше булінґ відбувається в таких місцях, де контроль з боку дорослих менший або взагалі його нема. Це може бути шкільний двір, сходи, коридори, вбиральні, роздягальні, спортивні майданчики. У деяких випадках дитина може піддаватися знущанням і поза територією школи, кривдники можуть перестріти її на шляху до дому. Навіть удома жертву булінґу можуть продовжувати цькувати, надсилаючи образливі повідомлення на телефон або через соціальні мережі.

Булінг в Україні

За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні так чи інакше зазнавав булінґу в школі, потерпав від принижень і глузувань: 10 % – регулярно (раз на тиждень і частіше); 55 % – частково піддаються знущанню з боку однокласників; 26 % – батьків вважають своїх дітей жертвами булінґу.

 

 

Жертви й ініціатори булінгу

Практично в кожному класі є учні, які стають об’єктами глузувань та знущань, а також агресори, які є ініціаторами булінґу.

https://i1.wp.com/multycourse.com.ua/public_html/img/modul_4/9/buling_bolezn_vlasti.png

Найчастіше цькування ініціюють надміру агресивні діти, які люблять домінувати, тобто бути «головними». Їх не турбують почуття і переживання інших людей, вони прагнуть бути в центрі уваги, контролювати все навколо. Принижуючи інших, вони підвищують власну значущість. Нерідко це відбувається через глибокі психологічні комплекси кривдників. Можливо, вони самі переживали приниження або копіюють ті агресивні й образливі моделі поведінки, які є у їхніх сім’ях.

Зазвичай об’єктом знущань (жертвою) булінґу вибирають тих, у кого є дещо відмінне від однолітків. Відмінність може бути будь-якою: особливості зовнішності; манера спілкування, поведінки; незвичайне захоплення; соціальний статус, національність, релігійна належність. Найчастіше жертвами булінґу стають діти, які мають:

  • фізичні вади – носять окуляри, погано чують, мають порушення опорно- рухового апарату, фізично слабкі;
  • особливості поведінки – замкнуті чи імпульсивні, невпевнені, тривожні;
  • особливості зовнішності – руде волосся, веснянки, відстовбурчені вуха, незвичну форму голови, надмірну худорлявість чи повноту;
  • недостатньо розвинені соціальні навички: часто не мають жодного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками;
  • страх перед школою: неуспішність у навчанні часто формує у дітей негативне ставлення до школи, страх відвідування певних предметів, що сприймається навколишніми як підвищена тривожність, невпевненість, провокуючи агресію;
  • відсутність досвіду життя в колективі (так звані «домашні» діти);
  • деякі захворювання: заїкання, дислалія (порушення мовлення), дисграфія (порушення письма), дислексія (порушення читання);
  • знижений рівень інтелекту, труднощі у навчанні;
  • високий інтелект, обдарованість, видатні досягнення;
  • слабо розвинені гігієнічні навички (неохайні, носять брудні речі, мають неприємний запах).

За даними U-Report, 49 % підтвердили, що вони піддавалися булінґу, а саме через: зовнішність, стать, орієнтацію, етнічну належність.

 

Форми та види булінґу

Людину, яку вибрали жертвою і яка не може постояти за себе, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими формами булінґу є:

  • словесні образи, глузування, обзивання, погрози;
  • образливі жести або дії, наприклад, плювки;
  • залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій, щоб змусити жертву щось зробити чи не зробити;
  • ігнорування, відмова від спілкування, виключення із гри, бойкот;
  • вимагання грошей, їжі, речей, умисного пошкодження особистого майна жертви.
  • фізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук, будь-які інші дії, які заподіюють біль і навіть тілесні ушкодження);
  • приниження за допомогою мобільних телефонів та інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки і коментарі у чатах і т.д.), поширення чуток і пліток.

Види булінґу можна об’єднати у групи словесного (вербального), фізичного, соціального (емоційного) й електронного (кібербулінґ) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу.

70 % знущань відбуваються словесно: принизливі обзивання, глузування, жорстока критика, висміювання та ін. На жаль, кривдник часто залишається непоміченим і непокараним, однак образи безслідно не зникають для «об’єкта» приниження.

Фізичне насильство найбільш помітне, однак становить менше третини випадків булінґу (нанесення ударів, штовхання, підніжки, пошкодження або крадіжка особистих речей жертви та ін.).

Найскладніше зовні помітити соціальне знущання — систематичне приниження почуття гідності потерпілого через ігнорування, ізоляцію, уникання, виключення.

Нині набирає обертів кібербулінґ. Це приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету. Діти реєструються в соціальних мережах, створюють сайти, де можуть вільно спілкуватися, ображаючи інших, поширювати плітки, особисті фотографії або зроблені в роздягальнях чи вбиральнях.

Наслідки шкільного насилля

 

Жертви булінґу переживають важкі емоції – почуття приниження і сором, страх, розпач і злість. Булінґ вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи:

  • неадекватне сприймання себе – занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність;
  • негативне сприймання однолітків – відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули у школі;
  • неадекватне сприймання реальності – підвищену тривожність, різноманітні фобії, неврози;
  • девіантну поведінку – схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.

 

Як реагувати на цькування

 

Молодші школярі мають неодмінно звертатися по допомогу до дорослих — учителів і батьків. Допомога дорослих дуже потрібна і в будь-якому іншому віці, особливо якщо дії кривдників можуть завдати серйозної шкоди фізичному та психічному здоров’ю.

Старші діти, підлітки можуть спробувати самостійно впоратись із деякими ситуаціями. Психологами було розроблено кілька порад для них.

Як впоратися з ситуацією самостійно

  • Ігноруйте кривдника. Якщо є можливість, намагайтесь уникнути сварки, зробіть вигляд, що вам байдуже і йдіть геть. Така поведінка не свідчить про боягузтво, адже, навпаки, іноді зробити це набагато складніше, ніж дати волю емоціям.
  • Якщо ситуація не дозволяє вам піти, зберігаючи самовладання, використайте гумор. Цим ви можете спантеличити кривдника/кривдників, відволікти його/їх від наміру дошкулити вам.
  • Стримуйте гнів і злість. Адже це саме те, чого домагається кривдник. Говоріть спокійно і впевнено, покажіть силу духу.
  • Не вступайте в бійку. Кривдник тільки й чекає приводу, щоб застосувати силу. Що агресивніше ви реагуєте, то більше шансів опинитися в загрозливій для вашої безпеки і здоров’я ситуації.
  • Не соромтеся обговорювати такі загрозливі ситуації з людьми, яким ви довіряєте. Це допоможе вибудувати правильну лінію поведінки і припинити насилля.
Що можуть зробити батьки

 

Багато учнів соромляться розповідати дорослим, що вони є жертвами булінґу.

Проте якщо дитина все-таки підтвердила в розмові, що вона стала жертвою булінґу, то скажіть їй:

  • Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви повністю на її боці).
  • Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй).
  • Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося).
  • Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя).
  • Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу).
  • Я люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).

Не залишайте цю ситуацію без уваги. Якщо дитина не вирішила її самостійно, зверніться до класного керівника, а в разі його/її неспроможності владнати ситуацію, до завуча або директора школи. Найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво навчального закладу несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини.

Якщо вчителі та адміністрація не розв’язали проблему, не варто зволікати із написанням відповідної заяви до поліції.

Що можуть зробити вчителі

У школі вирішальна роль у боротьбі з булінґом належить учителям. Проте впоратися з цією проблемою вони можуть тільки за підтримки керівництва школи, батьків, представників місцевих органів влади та громадських організацій. Для успішної боротьби з насильством у школі:

  • Усі члени шкільної спільноти мають дійти єдиної думки, що насильство, цькування, дискримінація за будь-якою ознакою, сексуальні домагання і нетерпимість у школі є неприйнятними.
  • Кожен має знати про те, в яких формах може виявлятися насильство й цькування і як від нього страждають люди. Вивчення прав людини і виховання в дусі миру має бути включено до шкільної програми.
  • Спільно з учнями мають бути вироблені правила поведінки у класі, а потім загальношкільні правила. Правила мають бути складені в позитивному ключі «як треба», а не як «не треба» поводитися. Правила мають бути зрозумілими, точними і короткими.
  • Дисциплінарні заходи повинні мати виховний, а не каральний характер. Осуд, зауваження, догана мають бути спрямовані на вчинок учня і його можливі наслідки, а не на особистість порушника правил.
  • Жоден випадок насильства або цькування і жодну скаргу не можна залишати без уваги. Учням важливо пояснити, що будь-які насильницькі дії, образливі слова є неприпустимими. Реакція має бути негайною (зупинити бійку, припинити знущання) та більш суворою при повторних випадках агресії.
  • Аналізуючи ситуацію, треба з’ясувати, що трапилося, вислухати обидві сторони, підтримати потерпілого й обов’язково поговорити із кривдником, щоб зрозуміти, чому він або вона так вчинили, що можна зробити, щоб таке не повторилося. До такої розмови варто залучити шкільного психолога.
  • Залежно від тяжкості вчинку можна пересадити учнів, запропонувати вибачитися, написати записку батькам або викликати їх, позбавити учня можливості брати участь у позакласному заході.
  • Учням треба пояснити, що навіть пасивне спостереження за знущаннями і бійкою надихає кривдника продовжувати свої дії. Свідки події повинні захистити жертву насильства і , якщо треба, покликати на допомогу дорослих.
  • Потрібно запровадити механізми повідомлення про випадки насильства, щоб учні не боялися цього робити. Ці механізми повинні забезпечувати учням підтримку і конфіденційність, бути тактовними.
  • Для успішного попередження та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.

 

 

Навчання навичок протидії булінґу в школі

Насильство у школі – буденна реальність для багатьох людей в усьому світі. Переслідування, знущання, погрози онлайн, образи – все це негативно впливає на школяра та його успіхи в навчанні. Що стоїть за насильством у школах і що можна зробити, аби зупинити його, учні можуть дізнатися на тренінгах, які проводять на уроках основ здоров’я або у старшій школі на виховних годинах.

Нижче наведено тренінги, що їх проводять за чинною програмою предмета «Основи здоров’я» для учнів 1-9 класів. Ознайомлення з цими тренінгами важливе для розуміння того, яким чином досягається набуття життєвих навичок у рамках освітнього процесу.

Тренінги для початкової школи

4 клас

Тренінг 4. Як відстояти себе. Діти демонструють уміння говорити «ні» на пропозиції однолітків, називають способи протистояння насиллю у своєму середовищі, наводять приклади позитивного та негативного впливу однолітків.

Тренінги для основної та старшої школи

5 клас

Тренінг 7. Спілкування з однолітками. Учні розвивають навички рівноправного спілкування з однолітками, вчаться розпізнавати ознаки дружнього й недружнього спілкування, протидіяти проявам агресії у своєму середовищі, захищати друзів від кривдників, звертатися по допомогу в критичних ситуаціях.

6 клас

Тренінг 3. Як протистояти тиску однолітків. У ході заняття учні вчаться розпізнавати маніпуляції і протидіяти їм, демонструють уміння відмовлятися від небезпечних пропозицій сторонніх людей, друзів, протидіяти тиску компанії.

Тренінг 10. Підліткові компанії. Учні вивчають ознаки дружніх, недружніх, небезпечних компаній. Демонструють здатність припиняти агресію і насилля у своєму середовищі.

8 клас

Тренінг 3. Стоп булінг. Розвивають навички співчутливого ставлення до жертв насилля, навички надання і отримання допомоги. Вчаться розрізняти булінґ і піддражнювання, розробляють стратегії подолання булінґу

Тренінг 4. Безпека спілкування у мережі Інтернет. Учні усвідомлюють відмінності між поняттями «булінґ» і «кібербулінґ», демонструють навички в умінні захищати персональні дані, уникати ризикованої поведінки в мережі Інтернет.

 

Список використаних джерел:

 

  1. Глобальне опитування про булінг [Електронний ресурс] // ЮНІСЕФ – Режим доступу до ресурсу: http://www.unicef.org/ukraine/ukr/infographicbullying-upd.pdf
  2. ЮНЕСКО. Как остановить насилие в школе. Пособие для учителей. – 2011 г.
  3. Воронцова Т. В. Вчимося жити разом. Посібник для вчителя з розвитку соціальних навичок у курсі «Основи здоров’я» (основна і старша школа) [Електронний ресурс] / Т. В. Воронцова, В. С. Пономаренко та ін.—К.: Алатон, 2017. – Режим доступу до ресурсу: https://drive.google.com/drive/folders/0Bzt9FAqrO9WcLXZwZVlJaFBCS3c.

 

Бібліотека рекомендує:

 

159.9. Психологія

“No blame approach”. Методика “Без звинувачень” [Текст] // ТОВ “Видавнича група “Шкільний світ”. Психолог : Всеукраїнська газета для психологів, учителів, соціальних педагогів. – 2018. – № 21/22. – С. 46-57.

Аніна, Тетяна.  Булінг та гомофобія в школах: кому і як боротися [Текст] / Т. Аніна // Всеосвіта : Український освітній журнал. – 2019. – № 5. – С. 63-65.

Болюк, З. А.  Булінг, або Шкільне цькування: виклики та протидія [Текст] / З. А. Болюк // Безпека життєдіяльності : всеукраїнський науково-популярний журнал. – 2018. – N 11. – С. 29-30.

Булінг в учнівському середовищі. Модель профілактики [Текст] / К. Хабрат [и др.] // ТОВ “Видавнича група “Шкільний світ”. Психолог : Всеукраїнська газета для психологів, учителів, соціальних педагогів. – 2019. – № 5. – С. 24-27. – Бібліогр. с. 27.

Вавілова, Альона. Ризик неминучий. Виступ психолога на педраді [Текст] / А. Вавілова // ТОВ “Видавнича група “Шкільний світ”. Психолог : Всеукраїнська газета для психологів, учителів, соціальних педагогів. – 2019. – № 1. – С. 92-97.

Веленко, Алла. Протидія булінгу: Заняття з елементами тренінгу для учнів 5-10-х класів [Текст] / А. Веленко // ТОВ “Видавнича група “Шкільний світ”. Психолог : Всеукраїнська газета для психологів, учителів, соціальних педагогів. – 2018. – № 3/4. – С. 50-57. – Бібліогр. с. 57.

 Групи підтримки та мобільні додатки: як борются зі шкільним булінгом у США та Канаді [Текст] // ТОВ “Видавнича група “Шкільний світ”. Психолог : Всеукраїнська газета для психологів, учителів, соціальних педагогів. – 2019. – № 1. – С. 20-25.

Довга, Тетяна. Педагогічна толерантність як інструмент протидії булінгу в освітньому середовищі початкової школи [Текст] / Т. Довга, Т. Прибора // РШ : науково-педагогічний журнал: видання ДАК . – 2019. – № 2. – С. 39-43. – Бібліогр. с. 43. – ISSN 0131-6788.

Козлова, Анна.  Знайомство з булінгом. Практичне заняття для підлітків. [Текст] / А. Козлова // ТОВ “Видавнича група “Шкільний світ”. Психолог : Всеукраїнська газета для психологів, учителів, соціальних педагогів. – 2019. – № 1. – С. 26-43. – Бібліогр. с. 29.

Козлова, Анна. Крок уперед: протидія булінгу [Текст] / А. Козлова // ТОВ “Видавнича група “Шкільний світ”. Психолог : Всеукраїнська газета для психологів, учителів, соціальних педагогів. – 2019. – № 1. – С. 4-19.

Матат, Дарина. Ліки від ненавісті [Текст] / Д. Матат // Освіта України. – 2019. – 4 березня, № 9. -с. 11.

Поліщук, Марина.  Ну в кого він такий? Практичне заняття з батьками [Текст] / М. Поліщук, В. Почупайло // ТОВ “Видавнича група “Шкільний світ”. Психолог : Всеукраїнська газета для психологів, учителів, соціальних педагогів. – 2019. – № 1. – С. 74-79

Поліщук, Марина.  Стоп агресії. Практичне заняття для педагогів [Текст] / М. Поліщук, В. Почупайло // ТОВ “Видавнича група “Шкільний світ”. Психолог : Всеукраїнська газета для психологів, учителів, соціальних педагогів. – 2019. – № 1. – С. 80-91. – Бібліогр.  с.83.

Рашковська, Ілона.  Булінг та особистість. Семінар для підлітків з елементами тренінгу. [Текст] / І. Рашковська // ТОВ “Видавнича група “Шкільний світ”. Психолог : Всеукраїнська газета для психологів, учителів, соціальних педагогів. – 2019. – № 1. – С. 44-59. – Бібліогр. с. 57.

Савицька, Оксана.  Межа між конфліктом і булінгом: що потрібно знати [Текст] / О. Савицька // Всеосвіта : Український освітній журнал. – 2019. – № 5. – С. 22-26.

Сайчишин, Любов. Розуміємо одне одного. Профілактична програма тенінгових занять з метафорою для учнів 6-7-х класів [Текст] / Л. Сайчишин // ТОВ “Видавнича група “Шкільний світ”. Психолог : Всеукраїнська газета для психологів, учителів, соціальних педагогів. – 2019. – № 5. – С. 40-42. – Бібліогр. с. 42.

Сорока, Валентина.  Булінг – це міні-теракт [Текст] / В. Сорока // Освіта України. – 2018. – 6 серпня, № 30. -с. 10-11.

Увагу – протидії цькуванню [Текст] // Освіта України. – 2019. – 18 лютого, № 7. -с. 4.

Шулікін, Дмитро. Аспірантські стипендії, протидія булінгу і доступ до освіти [Текст] / Д. Шулікін // Освіта України. – 2019. – 18 березня, № 11. -с. 6.

Храпко, Іванна.  Будьте стресостійкими! [Текст] / І. Храпко // Урядовий  кур’єр . – 2019. – 30 серпня. -с. 4.

 

Advertisements

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s