“Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами…” До дня народження Григорія Сковороди

22 листопада (3 грудня за новим стилем)1722 року народився просвітитель, філософ-містик, поет, педагог,можливо, і композитор літургійної музики, великий Григорій Сковорода. Мав значний вплив на сучасників і подальші покоління своїми байками, піснями, філософськими творами, а також способом життя, через що його називали “Сократом”.

Мудрістю українця, який майже 30 років жив та творив у мандрах, нині захоплюється весь світ.

Пам’ятаємо, шануємо!

Його постать є унікальною для України. Вічний мандрівник і безсрібник, Сковорода не лише залишив у спадок нащадкам свої твори та роздуми, але й дав рідкісний приклад життя людини, яка дозволила собі жити за покликом душі і навчала того ж інших.

Про нього видано понад 5 тисяч наукових праць, твори перекладено більше ніж на 20 мов, а Папа Римський цитує його під час своїх проповідей. Пишаймося видатним українцем та вивчаймо Його мудрість…
Світла пам‘ять!

Григорій Сковорода обрав стезю мандрівного філософа і протягом 25 років побував у багатьох містах і селах України, проповідуючи свої ідеї і світогляд. Через пісні, кантати і псалми він викладав свої філософські погляди, таврував соціальне зло, прославляв природу, волелюбність людини.

“Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих.Не шукай його ніде, коли не знайдеш скрізь. Воно преподібне до сонячного сіяння: відкрий тільки вхід йому в душу свою». “… Григорій Сковорода


Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори”, – Григорій Сковорода.


Не втратили актуальності і в 21 столітті слова Григорія Сковороди (виконуєі Василь Жданкін):

🔸️На думку Сковороди, кожна людина відрізняється від інших своєю внутрішньою природою, а тому рівність полягає у створенні достатніх умов для реалізаціх таланту кожного.

🔸️Цю ідею він пояснював, через зображення Бога як фонтану, який наповнює різний посуд. Форми і розміри посуду різні, але вони однаково наповнені. Так і люди: різні між собою, але разом з тим рівні перед Богом.

Біографічна довідка

Григорій Савич Сковорода народився в селі Чорнухи Лубенського полку на Полтавщині, в сім’ї малоземельного козака. В 1734-1753 рр. з перервою навчався в Києво-Могилянській академії.

Протягом кількох років (1741-1744) обдарований юнак був співаком придворної капели в Петербурзі. Потім знову навчався в Академії, а в 1745 виїхав до Угорщини (1745-1750). На початку 1751 році викладав поетику в Переяславській семінарії, де розробив курс лекцій, згодом заборонений місцевим єпископом.

Після звільнення з семінарії Сковорода знову вчився, а потім був домашнім учителем. З 1759 року він працював на посаді викладача в Харківському колегіумі, але через вільнодумство і сутички з наставниками колегіуму знову був змушений залишити улюблену педагогічну роботу.

В 1768 Сковороду востаннє запросили викладати у додаткових класах при Харківському колегіумі, де він прочитав власний курс лекцій з етики. Та, оскільки просвітительська концепція моралі у Сковороди розходилась з офіційно-церковною, його звільнили з посади, позбавивши можливості педагогічної роботи, до якої у нього були і хист, і відповідні знання.

Останні 25 років свого життя Сковорода провів у мандрах по Україні, поширюючи своє філософське вчення серед народу – чернець без ряси, мандрівник, самітник. За способом мислення – філософ, богослов, містик. За способом діяння – учитель, письменник, проповідник, «мандрівний університет». Жив по садках, монастирях, пасіках, де міг справді відчути, як тихо збігає час, де мав нагоду влаштувати своє життя за порадами здорового глузду, згідно із заповідями Ісуса Христа. Саме в цей період і створив він основні філософські твори. Помер Сковорода 9 листопада 1794 року в с. Іванівці на Харківщині (нині с. Сковородинівка, Золочівського району). Вмираючи, мандрівний філософ попросив написати на його могилі такі слова: «Світ ловив мене і не спіймав». Це була квінтесенція цілого його життя.

Любов ніяким чином не може бути вічною і міцною, якщо породжується тлінними речами, тобто багатством і т. ін. Міцна і вічна любов виникає із спорідненості вічних душ, які змінюються доброчесністю тих, хто її гартує, а не тих, хто її руйнує. Бо як гниле дерево не склеюється з іншим гнилим деревом, так і між негідними людьми не виникає дружби. Тому, якщо тобі моя любов дорога, то не бійся, що вона промине. Бо поки ти шануєш чесноту, доти і любов зростає, подібно до того, як дерево непомітно з роками росте і само стає сильнішим, ніж смерть.

Григорій Сковорода. «Вірші. Пісні. Байки. Діалоги. Трактати. Притчі. Прозові переклади. Листи». / Київ: Наукова думка, 1983. — с. 421

БІБЛІОТЕКА ДФКР РЕКОМЕНДУЄ

🔴Філософ, якого «не спіймав світ»

http://incognita.day.kyiv.ua/filosof-yakogo-ne-spijmav-svit.html

🔴Вегетаріанець, дауншифтер, неформал – Сковорода

https://day.kyiv.ua/uk/blog/istoriya/vegetarianec-daunshyfter-neformal-skovoroda

🔴Віртуальна екскурсія літературно-меморіальним музеєм Григорія Сковороди

http://incognita.day.kyiv.ua/virtualna-ekskursiya-literaturno-memorialnim-muzeyem-grigoriya-skovorodi.html

🔴На схід до Сковороди (відео)

Григорій Сковорода: крилаті вислови й цитати українського генія

Що радить Григорій Сковорода сучасним вчителям та батькам?

НЕ ЦУРАЙМОСЯ СВОГО! ЯКОЮ МОВОЮ НАСПРАВДІ ПИСАВ ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА”:

Григорій Сковорода: невідома філософія життя

До дня народження Григорія Сковороди: п’ять мудрих думок романтика епохи пізнього бароко

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s