«Є речі, є трагедії, перед безмірністю яких будь-яке слово безсиле і про яких більше скаже мовчання, велике мовчання тисяч людей»
(із промови І.Дзюби, українського громадського діяча, дисидента, учасника протестного мітингу, що відбувся в 25-ту річницю трагедії Бабиного Яру, 1966 р.)
«Після кожної війни завжди говорять: це ніколи більше не повториться, війна – такий жах, за всяку ціну потрібно уникнути її повторення…»
(цитата із щоденника Анни Франк, німецької дівчини, яка, як і чимало її ровесників, стала жертвою Голокосту)
27 січня Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту (International Day of Commemoration in memory of the victims of the Holocaust).
Вшановуємо памʼять жертв Голокосту. Розділяємо біль єврейського народу та всіх постраждалих від нацистського терору під час Другої світової війни.
Саме цього дня 1945 року солдати 1-го Українського фронту визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік Освенціма.
День відзначається щорічно з 2005 р. згідно з резолюцією № 60/7 Генеральної Асамблеї ООН, у день звільнення радянською армією полонених нацистського табору смерті «Освенцим-Біркенау» («Аушвіц») (Польща). У резолюції зазначено, що «Голокост, який привів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…», та закликала держави-члени зробити все можливе, щоб наступні покоління зберегли пам’ять про цю жахливу трагедію проти людства та запобігти в майбутньому актам геноциду.
За різними даними, в «Освенцимі» загинуло від 1,5 до 4,5 млн чоловік, серед яких – понад 1,2 млн євреїв.Встановити точні цифри загиблих у концтаборі неможливо, оскільки призначених на знищення людей не реєстрували. Утім, за дослідженнями польського історика Ф.Піпера, за час існування табору було знищено від 1,1 до 1,6 млн людей, 90 % з яких були євреї, 23 тис. – цигани, 140–150 тис. – поляки, а також французи, українці, росіяни, ін. громадяни країн Європи. Для масового знищення людей у газових камерах використовувався газ “Циклон Б”. Висока смертність серед в’язнів спостерігалася через голод, виснаження, хвороби, неналежні санітарно-гігієнічні умови, т. зв. мед. експерименти та вбивства.
Голокост (від англ. the Holocaust, з дав.-гр. ὁλοκαύστος – «всеспалення») – переслідування і масове знищення євреїв і циган у Німеччині під час Другої світової війни; систематичне переслідування і знищення європейських євреїв і циган нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933–1945 рр.; геноцид єврейського народу в часи Другої світової війни, внаслідок якого загинуло до 6 мільйонів осіб, що становить приблизно третину всього єврейського населення світу. В Ізраїлі День пам’яті жертв Голокосту та героїв спротиву (на івриті Йом Ашоа) – день національної пам’яті.
У ширшому розумінні голокост – систематичне переслідування і знищення людей за ознакою їх расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.
Крім євреїв, нацисти також вбили близько чверті всіх циган світу, приблизно 10% поляків, приблизно 3 мільйони радянських (включаючи українських) військовополонених, тисячі душевнохворих і непрацездатних.
“Неповноцінних” за нацистськими переконаннями людей утримували в спеціальних таборах смерті. На ув’язнених часто ставили експерименти, а через жахливі умови проживання багато ув’язнених навіть не доживали до страти. Аушвіц у польському місті Освенцим був найвідомішим нацистським концтабором.
Нацисти також розшукували і розстрілювали євреїв на окупованих територіях. Найвідомішим місцем масових розстрілів євреїв в Україні є урочище Бабин Яр у Києві, де було страчено близько 150 тисяч осіб. Зараз тут знаходиться Меморіальний комплекс, присвячений пам’яті жертвам Голокосту.
Також поняття «голокост» стосується і військовополонених.
Німці всіх радянських військовополонених (за винятком євреїв і циган, яких виділяли за зовнішніми ознаками) називали росіянами, тому визначити кількість етнічних українців, білорусів, росіян, яких було знищено не має можливості. Загалом було знищено понад 3 млн. радянських військовополонених.
Серед тих, хто пережив Голокост велика кількість таких, кого з великим ризиком для життя переховували місцеві жителі. Ці люди, не-євреї, названі «Праведниками світу», врятували від загибелі десятки тисяч євреїв.
Єврейська організація Яд Вашем визнала героями 1 755 українців з числа тих, хто, ризикуючи життям, рятував євреїв.
БІБЛІОТЕКА ДФКР РЕКОМЕНДУЄ
ПЕДАГОГІЧНІ ВИДАННЯ
- 27.09.2022Нове видання: Як говорити про Голокост після 24 лютого 2022 рокуЯк говорити про Голокост після 24 лютого 2022 року. Рекомендації для вчителів : електронне видання / упоряд. В. О. Бобров. Київ : Український центр вивчення історії Голокосту, 2022. 66 с.[Докладніше]
- 14.05.2020Пам’ятаймо. Історія і уроки Голокосту. Роботи молодих дослідниківПам’ятаймо. Історія і уроки Голокосту. Роботи молодих дослідників 2010–2019 рр. – Київ: Український центр вивчення історії Голокосту, 2020. – 612 с.[Докладніше]
- 14.05.2020Пам’ятаймо. Історія і уроки Голокосту. Роботи молодих митцівПам’ятаймо. Історія і уроки Голокосту. Роботи молодих митців / Український центр вивчення історії Голокосту, Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс. – К., 2020. – 156 с.[Докладніше]
- 01.01.2018Вперше видання УЦВІГу щодо протидії ромофобіїРоми: міфи та факти. Навчально-методичний посібник для вчителя з протидії ромофобії / Авт.-упоряд. О. Войтенко, М. Тяглий. – Київ: Український центр вивчення історії Голокосту; КВІЦ, 2018. – 140 с. [Докладніше]
- 01.01.2017Оголошуємо про нову збірку навчально-методичних матеріалів з історії Бабиного ЯруБабин Яр: пам’ять на тлі історії. Путівник для вчителя: збірник навчально-методичних розробок шкільних занять на основі віртуальної виставки та документального фільму / Ред.-упор. В. Бобров. – Київ: Український центр вивчення історії Голокосту, 2017. – 156 с. [Докладніше]
- 01.01.2016Уроки минулогоПодольський А. Ю. Уроки минулого: Iсторiя Голокосту в Українi / Навч. посiбник. – Вид. 5-те.— К.: ТОВ «Спринт-Сервiс», 2018 — 104 с. ISBN 978-617-7021-48-2 [Докладніше]
- 01.01.2014Від першої особи: історія Голокосту у свідченнях очевидцівВід першої особи: історія Голокосту у свідченнях очевидців. – Київ: Український центр вивчення історії Голокосту, 2014. – 277 с. ISBN 978-966-2214-48-2[Докладніше]
- 01.01.2012Історія Голокосту: освіта та пам’ять. Посібник для вчителя.Історія Голокосту: освіта та пам’ять. Посібник для вчителя. – Вид. 3-тє, випр. – К.: Український центр вивчення історії Голокосту, 2018. – 124 с. ISBN 978-966-2214-12-7 [Докладніше]
- 01.01.2010Вийшов друком збірник учнівських робіт, що посіли призові місця на конкурсах Центру у 2006-2009 рокахІсторія і уроки Голокосту: Збірник науково-дослідних учнівських робіт, 2006-2009 рр. – К.: Український центр вивчення історії Голокосту; Зовнішторгвидав України, 2010. – 400 с.[Докладніше]
- 01.01.2009Щоденник Давида РубіновичаПерший переклад українською мовою щоденника Давида Рубіновича – хлопця-підлітка, який народився неподалік міста Кельце у Польщі перед війною і загинув у 1942 році в газовій камері табору смерті Треблінка.[Докладніше]
- 01.01.2008Навчальні матеріали з історії євреїв та антисемітизму в Європі побачили світ в УкраїніАнтисемітизм: давні та нові упередження Методичний посібник для вчителя[Докладніше]
- 01.01.2008Навчальні матеріали з історії євреїв та антисемітизму в Європі побачили світ в УкраїніЧастина 1: Євреї у Європі до 1945 року[Докладніше]
- 01.01.2008Навчальні матеріали з історії євреїв та антисемітизму в Європі побачили світ в УкраїніЧастина 2: Антисемітизм – вічна боротьба?[Докладніше]
- 01.01.2008Навчальні матеріали з історії євреїв та антисемітизму в Європі побачили світ в УкраїніЧастина 3: Упередження. You 2?[Докладніше]
- 01.01.2007Словник – довідник “Голокост в Україні (1941-1944)”Голокост в Україні (1941-1944): Словник-довідник / Авт.-упор. О. Гісем, О. Мартинюк / Укр. центр вивчення історії Голокосту, Дім Анни Франк (Амстердам, Нідерланди). – Вид. 2-е, випр. і доп. – К.: “Сфера”, 2007. – 100 с. – (Серія “Українська бібліотека Голокосту”) – ISBN 966-8782-40-2. [Докладніше]
- БЮЛЕТЕНЬ “ГОЛОКОСТ І СУЧАСНІСТЬ”
- СПЕЦПРОЕКТ ГОЛОКОСТ/© 2010-2022, ІСТОРИЧНА ПРАВДА
- ГОЛОКОСТ/© 2017 Historians.in.ua – 1 2 3 4 5 6 7
- Пам’ятаймо. Історія і уроки Голокосту. Роботи молодих дослідників
- Пам’ятаймо. Історія і уроки Голокосту. Роботи молодих митців
- Часопис “Голокост і сучасність”. ВИПУСК № 1(17) (2019)
Музей «Пам’ять єврейського народу і Голокост в Україні» – третій в світі за величиною меморіальний комплекс присвячений Голокосту. Музей розташований на трьох поверхах центру «Менора» і складається з чотирьох основних залів. Загальна площа експозиції становить близько 3 тис. кв. м.
Перший зал Музею «Пам’ять єврейського народу і Голокост в Україні» складається з двох частин і присвячений традиціям іудаїзму, а також особливостям життя євреїв в містах і селах. Найбільший зал Музею присвячений Голокосту, ця експозиція займає більше 800 кв. м. За залом історії Голокосту слідує «Зал пам’яті – зал імен». Біля виходу з Музею гості можуть побачити інсталяцію «Розлом світу», що нагадує про катастрофу цивілізації після приходу нацистів до влади.
Відмінною особливістю Музею «Пам’ять єврейського народу і Голокост в Україні» є те, що в експозиціях окрім традиційних вітрин з експонатами, використовуються мультимедійні інсталяції, голограми, трансляція відео- і аудіозаписів. Також в Музеї передбачені зали тимчасових експозицій, інформаційний центр, бібліотека, навчальні аудиторії та ін.
Український центр вивчення історії Голокосту
Музей історії Голокосту, який створювався протягом десятиліття, поєднує в собі ресурси та найсучасніші експонати, щоб перенести пам’ять про Голокост у ХХІ століття.
Музей історії Голокосту займає понад 4200 квадратних метрів, переважно під землею. Мультидисциплінарний і міждисциплінарний, він представляє історію Голокосту з унікальної єврейської точки зору, наголошуючи на досвіді окремих жертв через оригінальні артефакти, свідчення тих, хто вижив, і особисте майно.
Його 180-метрова лінійна конструкція у формі шпиля прорізає гору, а її верхній край – світлове вікно – виступає крізь гірський хребет. Галереї, що зображують складність єврейської ситуації в ті жахливі роки, розгалужуються від цієї шпилеподібної шахти, а вихід різко виходить зі схилу гори, відкриваючи вид на долину внизу. Унікальні обстановки, простори з різною висотою та різним ступенем освітленості підкреслюють фокусні точки розгортання оповіді.
Наприкінці історичної оповіді музею знаходиться Зал імен — сховище сторінок свідчень мільйонів жертв Голокосту, меморіал загиблим.
Цикл відеолекцій по історії Голокосту (англійською)
Світова спільнота цього дня не тільки згадує жертв людиноненависницької політики, але й засвідчує прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами нетерпимості, які можуть призвести до цілеспрямованого насилля стосовно окремої групи людей.
Дуже потужний меседж у промові директора Меморіалу та Державного музею Аушвіц-Біркенау Пйотра Цивінського до 78 річниці звільнення табору смерті.
Він порівняв злочини німецьких окупантів у часи Другої світової зі злочинами росіян, які вони вчинили в українських містах, таких як Буча, Маріуполь, Ірпінь, Гостомель.
Тут переклад промови від Громадського радіо:
https://hromadske.radio/news/2023/01/28/rosiia-ne-maiuchy-zmohy-zavoiuvaty-ukrainu-vyrishyla-ii-znyshchyty-promova-dyrektora-memorialu-aushvits-birkenau-do-richnytsi-zvil-nennia-kontstaboru
На жаль, людство дозволило повернутися ідеології фашизму, у 21 столітті.
Трагедія Голокосту мала стати пересторогою Людству. Мала, але не стала… Фашистська Німеччина знищувала євреїв. Фашистська росія сьогодні, в самому центрі Європи, знищує українців.
Бібліотека Коледжу Радіоелектроніки 