Зустріч з поетом. Максим Бородін

Максим Бородін належить до найбільш помітних авторів Дніпропетровська, хоча в «цивільному» житті він кандидат технічних наук. Бородін — засновник альманаху «своєчасної» літератури «Стых», надзвичайно плідний поет. Здається, головна фірмова ознака його творів — побутовий абсурд із похмурим (псевдо)соціальним гумором. Хоча вистачає й «повітряно»-абстрактних побудов, і метафор.
— Олег Коцарев, “Спроба поетичного мегаполіса над Дніпром”, газета “День”, 20.01.2012

Бібліотека та викладачі філологічних дисциплін запрошують на зустріч з поетом, найпомітнішим автором Дніпропетровська покоління двотисячних Максимом Бородіним. Він один із небагатьох дніпропетровських поетів, чиї вірші визнані за межами нашої країни. Його перекладали польською, болгарською, італійською, англійською мовами. Він представник того напрямку сучасної поезії, який не замикається у вузьких рамках якогось одного стилю. Візуальна поезія, комбінаторика, римована поезія, верлібр, анархо- вірш.

Джерело

Максим Олександрович Бородін (15 лютого 1973Дніпропетровськ) — український російськомовний поет. Один з засновників і редакторів дніпропетровського самвидав-альманаху своєчасної літератури «СТЫХ» (1999—2009 рр). Музикант, автор текстів та один з засновників дніпропетровського гурту «Пальто Sorry Бенд».

Життєпис 

Закінчив Придніпровську державну академію будівництва та архітектури. Інженер-будівельник, кандидат технічних наук. Живе і працює у Дніпропетровську. Вірші і мала проза публікувалися в журналах «Воздух», «©оюз Писателей», «Новый мир», «Новая Юность», «Хрещатик» та ін., мережевому журналі TextOnly, альманахах «Илья», «Вавилон», «Журнал ПОэтов», «Дев’ятий сфінкс», антології сучасної поезії «Звільнений Улісс», на сайтах «Мережева Словесність», Полутона; українські вірші – на сайті «АртВертеп».

Автор збірок поезій «Правила ближнего боя» (2005), «Никакой анестезии» (2007), «Париж» (2007), «Свободный стих как ошибочная доктрина западной демократии» (2010), «2013» (2014), «Будда Солонянского района» (2016).

Лауреат літературної премії «Міжнародна відмітина імені батька російського футуризму Давида Бурлюка» (2007). Вірші українською публікувалися на сайті Артвертеп.

Учасник літературних акцій: «Київські лаври» (Київ), «Літературний ґерць» (Дніпропетровськ), «Крик на лужайке» (Дніпропетровськ) та інші.

Учасник колективної двомовної збірки придніпровської поезії «Гімн очеретяних хлопчиків», що об’єднала під однією обкладинкою вісьмох авторів з двох сусідніх міст: Запоріжжя (Олесь Барліг, Сана Праєдгарденссон, Юрій Ганошенко, Тетяна Скрипченко) і Дніпропетровськ (Станіслав Бєльський, Максим Бородін, Інна Завгородня, Андрій Селімов). Ця книга присвячена пам’яті двох письменників: Володимира Буряка та Влада Клена.

Якщо описати звучання поезії Бородіна трьома словами, вийде щось на кшталт: повітря, мрія, напруга. Внутрішнє драматичне напруження створюється мрією, яка, в силу своєї складної природи, рідко збувається, а справджена, виявляється настільки крихкою, що ця крихкість теж породжує напругу. <…> Різні, несхожі між собою голоси ліричних героїв Бородіна <…> співають насправді про одне: мрія недосяжна, але ми до неї прикуті довгим тонким ланцюгом. Розрубай цей ланцюг – і звалишся в прірву. Може бути, це і не зовсім ланцюг, а спущена з небес павутинка з переказаної Акутагава Рюноске буддійської притчі. А якщо навчишся робити все правильно, то зможеш літати: так ніндзя літають на великих повітряних зміях. У книзі один такий герой є – це музикант Сашко Еванс Санта-Марія Іванов, про якого ми так до кінця і не можемо сказати, людина він або вже дух, такий добрий дух начебто ангела-хранителя. Можна навіть розширити і уточнити запропоновану вище формулу поезії Максима: змій – мрія, нитка – напруга, а навколо – повітря. А поки коли тільки вчишся літати, залишається лише сумно посміхатися.
— Ганна Яновська, “Повітряні змії Будди”, «©оюз Писателей», №13, 2011

Перекладався українською (Сергій Жадан), італійською,французькою, болгарською і польською мовами.

Учасник міжнародного фестивалю «Бієнале поетів» (2005), фестивалів «Київські лаври» (2006, 2007), «Харківська барикада» (2007).

Бібліографія

  • Бородін, М. О. Правила ближнього бою: вірші. — Дніпропетровськ: Самвидавництво літературної групи «Новий Міст», 2005. — 144 с.
  • Бородін, М. О. Ніякої анестезії: вірші. — Дніпропетровськ: Самвидавництво літературної групи «Новий Міст», 2007. — 82 с.
  • Бородін, М. О. «Париж»: вірші. — Дніпропетровськ: Самвидавництво літературної групи «Новий Міст», 2007. — 48 с.
  • Бородін, М. О. «Доля: трохи більше ніж вірші»: вірші. — Дніпропетровськ: Самвидавництво літературної групи «Новий Міст», 2009. — 64 с.
  • Бородін, М. О. Свободный стих как ошибочная доктрина западной демократии: избр. стихи. — М. : АРГО-РИСК: Книжное обозрение, 2010. — 128 с. — (Книжный проект журнала «Воздух» ; вып. 49). — ISBN 5-86856-196-1.
  • Бородін, М. О. «2013»: книга віршів / ред. Василий Бородин; предисл. Наталии Черных; послесл. Олеся Барлига. — Дніпропетровськ: Видавництво «неновий міст», 2014. — 106 с.
  • Бородін, М. О. «Вірші 2010—2015»: вірші. — Дніпропетровськ: Видавництво «неновий міст», 2015. — 360 с.
  • Бородін, М. О. «Будда Солонянського району»: вірші. — Дніпропетровськ: Видавництво «неновий міст», 2016. — 36 с.

Читайте інтерв’ю та дивіться відео:

 

Куплю здравый смысл, можно без документов, — Максим Бородин

Посилання

 

 

Advertisements

1 Comment

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s