День пам’яті Чорнобильської трагедії

36 років тому у Чорнобилі вибухнув ядерний реактор на Чорнобильській атомній електростанції.

Аварія на ЧАЕС стала найбільшою техногенною катастрофою століття.

Пам’ятаємо про радіаційну трагедію на нашій землі!

☢️ У 2016 році Генеральна асамблея ООН проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам’яті про Чорнобильську катастрофу та Міжнародним днем пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф. Український Чорнобиль став узагальненим поняттям світової екологічної та техногенної катастрофи.

Це слайдшоу вимагає JavaScript.

Згадаємо виставку-набат «Дзвони Чорнобиля» та бібліографічний покажчик літератури за даною темою, з яким також пропонує ознайомитися.

Серед представлених публікацій – документальні і фото-матеріали, спогади учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, художні та публіцистичні твори про Чорнобиль. Вагоме місце займають статті пов’язані з наслідками Чорнобильської трагедії.

Бібліотека підготувала

Найбільш цікаві публікації, пов’язані з Чорнобилем, зібрано у тематичній папці.

Вшановуємо, пам’ятаємо та дякуємо Героям!
Вшанування українських героїв-ліквідаторів, які першими прийняли на себе ядерний удар, так званого мирного атому. Це були ❗українські пожежні, військові, медики, правоохоронці, вчені, добровольці – наші земляки, які прийняли на себе виклики катастрофи і протистояли наслідкам аварії на ЧАЕС не шкодуючи свого життя заради майбутнього.

Долі та спогади ліквідаторів

ІСТОРІЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ АЕС

Квітень 1970 року. Початок будівництва Чорнобильської АЕС.

Грудень 1977 року. Запущено в експлуатацію перший блок Чорнобильської АЕС.

28 березня 1984 року. Виведено на повну потужність четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС. Він вважався найсучаснішим, але до катастрофи пропрацював лише два роки.

26 квітня 1986 року приблизно о 01:23 на четвертому енергоблоці стався вибух. На цей момент у реакторі було близько 200 т урану. Внаслідок аварії було зруйновано обшивку, через відсутність захисної оболонки у повітря здійнялися 60 т радіоактивних речовин. Відразу після вибуху реактора радіонукліди були викинуті на максимальну висоту – до 10 км.

Ще 2 дні керівництво колишнього СРСР інформацію про цей вибух від світу приховувало.

Радіоактивна хмара, що утворилася після вибуху, накрила не лише Україну, Білорусь та Росію, які розташовані поблизу ЧАЕС, але й частину Югославії, Болгарії, Грецію, Румунію, Литву, Естонію, Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехословаччину, Нідерланди, Бельгію, Польщу, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію (разом з Корсикою), Британію та острів Мен…

Пожежа на енергоблоці тривала 10 днів. Остаточно графіт перестав горіти лише 10 травня.

30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.

8,5 мільйона жителів України, Білорусі, Росії отримали в найближчі після аварії дні значні дози опромінення.

З травня по грудень 1986 року над четвертим енергоблоком було зведено бетонний саркофаг – об’єкт “Укриття”.

До кінця літа 1986 року з 81 населеного пункту України було евакуйовано 90 784 особи. У 1986-1987 рр. для переселенців побудовано 23000 будинків, 15000 квартир, гуртожитків, 800 закладів соціальної та культурної сфери.

2293 українських міст, селищ і сіл, населення яких складало понад 2,6 мільйона людей, виявилися забрудненими радіоактивними нуклідами.

Ліквідаторами аварії, які боролися з вогнем і розчищали завали, стали понад 600 тисяч осіб.

З 26 квітня по жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні 1986-го 1-й і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3-й. 4-й енергоблок, звісно, не запускали.

1991 рік. На другому енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої було заблоковано роботу цього реактора.

Грудень 1995 року. Україна, країни “Великої сімки” та Комісія Європейського Союзу підписали меморандум, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції.

15 грудня 2000 року. Чорнобильську атомну електростанцію повністю зупинено.

Березень 2004 року. Європейський банк реконструкції та розвитку оголосив тендер на проєктування, будівництво і введення в експлуатацію нового саркофага зруйнованого 4-го енергоблоку ЧАЕС. Побудований до листопада 1986 року саркофаг (об’єкт “Укриття”) над четвертим енергоблоком, що вибухнув, поступово руйнувався. Небезпека, в разі його обвалення, передусім визначалася тим, як багато радіоактивних речовин знаходиться всередині. Ця цифра сягала 95 % від тієї кількості, яка була на момент аварії. Тож руйнування “Укриття” могло призвести до дуже великих викидів.

Квітень 2012 року. Початок спорудження нового безпечного конфайнменту, або як його скорочено називають НБК, який має форму велетенської арки, що накрила старий об’єкт “Укриття”. Через великі розміри, НБК довелося будувати двома частинами, які були підняті та успішно з’єднані 2015 року. Всередині арки НБК було встановлено кран для демонтажу старого саркофага і залишків четвертого енергоблоку.

29 листопада 2016 року. Відбулося завершення насування арки над 4-м енергоблоком.

Вересень 2019 року. Будівництво НБК офіційно завершено.

24 квітня 2020 року. Новий безпечний конфайнмент переведено у режим пробної експлуатації. Під час пробної експлуатації практично все обладнання і системи НБК працювали у проєктному режимі протягом 72 годин і надійно виконували свої функції. Крім цього, робота в такому режимі дозволила перевірити рівень кваліфікації, отриманий персоналом ЧАЕС під час навчання.

24 липня 2020 року. Розпочато дослідно-промислову експлуатацію першого пускового комплексу нового безпечного конфайнменту. Планується, що дослідно-промислова експлуатація об’єкта триватиме один рік, а після успішного її завершення Державне спеціалізоване підприємство “Чорнобильська АЕС” має надати до Державної інспекції ядерного регулювання України заяву для отримання ліцензії на експлуатацію комплексу конфайнменту та об’єкта “Укриття” (у рамках окремого виду діяльності – переробка, зберігання радіоактивних відходів).

Проєктний термін експлуатації НБК – 100 років. Його будівництво обійшлося в 1,5 млрд євро, які зібрала міжнародна спільнота. При цьому понад 700 млн євро сягнув внесок Європейського банку реконструкції.

В зоні відчуження, де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено оселятися людям, живуть близько 400 видів тварин, птахів і риб, налічується 1200 видів флори, 60 з яких занесені в Червону книгу України, а 20 є рідкісними

З 24 лютого по 31 березня 2022 року територія ЧАЕС, , була тимчасово окупованою РОСІЙСЬКИМИ ВІЙСЬКАМИ, як й інші ядерні об’єкти в зоні відчуження.

https://fb.watch/cHZ5PkKSxL/

@energoatom_ua Офіційний канал НАЕК «Енергоатом» https://t.me/energoatom_ua

Ядерний тероризм та нові номінанти на премію Дарвіна

Мова про ситуацію на ЧАЕС, у місті Чорнобиль, «діяльність» російських окупантів у Чорнобильській зоні, риття окопів у Рудому лісі, отримане там опромінення та подальші «перспективи».

За даними Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) у Чорнобилі функціонували дві лабораторії для досліджень актуальних проблем радіаційного впливу, характеристик речовин, варіантів поводження з радіоактивними матеріалами.

⚠️ У держспецпідприємства «Екоцентр» окупанти знищили центральну аналітичну лабораторія з характеризації радіоактивних відходів (РАВ). При цьому вони несанкціоновано проникли у сховище джерел іонізуючого випромінення, де зберігалися зразкові радіоактивні розчини та калібрувальні джерела та викрали й пошкодили 133 джерела сумарною активністю порядку 7 млн Беккерелів. Це можна порівняти із 700 кг РАВ із наявністю бета- та гамма- випромінювання.

Навіть невелика частина цієї активності є смертельно небезпечною при непрофесійному та неконтрольованому поводженню з ним. Де ці джерела зараз – нікому не відомо!

⚠️ Російські загарбники-мародери також розграбували та знищили офіси й лабораторію Інституту проблем безпеки АЕС. Вони вивезли комп’ютери, оргтехніку, розбили або знищили лабораторне обладнання та вимірювальні пристрої, а ще пограбували гаражі з автотехнікою, яка використовувалася для доставки науковців на об’єкти досліджень.

В лабораторіях були джерела іонізуючого випромінювання та зразки паливовмісних матеріалів з об’єкту «Укриття», які науковці використовували для досліджень. Де ці матеріали теж невідомо.

Найвірогідніше, вважають у ДАЗВ, що і джерела випромінювання, і частини палива окупанти вивезли «на сувеніри», і тоді ці «герої» заберуть премії Дарвіна навіть у тих приречених рашистів, які місяць вдихали пил Рудого лісу, перебуваючи в ньому. Адже носіння такого сувеніру із собою протягом двох тижнів неминуче призведе до радіаційних опіків, променевої хвороби та незворотних процесів в організмі.

СПОГАДИ. ЯК ЕВАКУЮВАЛИ ЛЮДЕЙ

@https://t.me/nuts_roses

Я думала про Чорнобиль, коли писала про евакуацію, але вагалася, чи потрібно згадувати той досвід. Все таки одна справа – тоталітарна країна, якою був совок, а інша – демократична Україна. У нас не можна вивозити людей з дому силою.

Але читачі у коментарях самі нагадали. Тим більше, ми наближаємося до чергової річниці тих подій.

Евакуація Прип’яті була запланована на 26 квітня, але вона затрималася за рішенням уряду СРСР та ЦК КПРС і почалася лише 27 квітня 1986 року в 14:00, і тривала добу, до 28.04. За цей час з міста було вивезено майже 45 тисяч осіб.

Про перебіг евакуації відомо із записок академіка В.Легасова:
« Об 11-й годині ранку оголошено офіційно, що все місто підлягає евакуації. До 14-ої години повністю зібраний весь необхідний транспорт, визначені маршрути прямування. Евакуація проходила швидко і точно, але були деякі помилки. Наприклад, велика група громадян звернулися з проханням евакуюватись на власних автомобілях. Такий дозвіл був даний, хоч всі автомобілі були забруднені, а дозиметричні пости, які визначали рівень радіації, були організовані трохи пізніше.»

Повідомлення про евакуацію передали о 13.10 по місцевому радіо. До цього працівники спеціально створеного штабу почали поквартирний обхід. Людям рекомендували зачинити вікна, балкони, вимкнути електроприлади, перекрити воду та газ і взяти з собою особисті речі, цінності та документи. О 13.50 жителі були зосереджені біля під’їздів будинків, а з 14 години почали прибувати автобуси. Почалася евакуація.

Зі спогадів Галини Помінчук:
«Суворо перевірялися списки пасажирів. Мені доручили евакуювати учнів СПТу №8. Ми їх вивозили до станції Янів, але там довго не було потяга, а діти не хотіли чекати в приміщенні вокзалу – стояла нестерпна спека. І ті дві години, негативно вплинули на їхнє здоров’я.»

Зі спогадів Людмили Харитоновної:
«Трагічним було прощання з домашніми тваринами: котами, собаками. Кицьки, витягнувши хвости, заглядали в очі людям, нявчали, собаки вили…” Тварин із собою брати забороняли, у них сильно фонила шерсть.

До 3 травня було вивезено населення 10-кілометрової зони, до 6 травня – 30-кілометрової. Зволікання з початком евакуації зумовлене тим, що керівництво УРСР знову чекало відмашки з Москви.

З Києва централізовано вивезли дітей на чотири місяці, до початку навчального року. Це я добре пам’ятаю, тому що сама була серед цих дітей. Моя мама як вчителька супроводжувала свій клас, і ми з братом поїхали з мамою. Табір “Лєсниє простори”, Антрацитівський район, Ворошиловоградська область.
Це був суцільний страх і кошмар, діти дуже скучали за батьками, телефонів не було, написати листа неможливо, батьківських днів і візитів родичів теж не було. Всі одночасно перетворилися на “інтернатських”, а посередині цього хаосу виснажені і перелякані вчителі, по одному на 30 учнів, без заміни і відпочинку.

Хоч і з запізненням у днях, але евакуація ураженої зони була ефективною. Людям не лишили вибору; у певний час підганялися автобуси, у які завантажували всіх. Процес контролювала армія. Але при цьому людей вивозили не на вокзали, а далі їдь куди хочеш, а на бази, санаторії, у школи.

Близько ста тисяч евакуйованих вже не повернулися додому, до кінця року їх забезпечили житлом у інших регіонах України. У багатьох селах з’явилася цілі вулиці однакових “чорнобильських” будинків, куди так само вулицями переселяли жителів постраждалих сіл.

Вулиця Чорнобильська у Києві з тієї ж опери, масив був збудований за неповний рік для переселенців. Такі самі панельки побудували у інших обласних центрах.”

Для сучасних дітей Чорнобильська трагедія є такою ж частиною історії України, як і революція, Голодомор, Друга світова війна, репресії. Саме тому вони повинні знати правду про причини і наслідки цієї катастрофи в історії людства, повинні сприйняти Чорнобиль і пов’язані з ним інші події, як частину нашого нинішнього життя…

Рекомендуємо: Поезія катастрофи. Найзворушливіші вірші про Чорнобиль

Фільми про Чорнобиль

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s