Синьо-жовтий прапор – символ незалежної України. До Дня державного прапора України (23 серпня)


Інформаційно-методичні матеріали для проведення Дня знань та Першого уроку у 2021/2022 навчальному році
Синьо-жовтий прапор для українців – це символ свободи і боротьби за незалежність.

Основою формування українських державних символів стала історична традиція ще з часів Давньої Русі. Князь київський Володимир Великий мав власний герб – золотий тризуб на синьому фоні. Прапор Руської землі був переважно червоний із золотим тризубом. Корогва Галицько-Волинського князівства блакитного кольору із золотим левом.

Утвердження синьо-жовтого поєднання як українських національних кольорів відбулося у 1848 р. Сталося це під час європейської “весни народів”. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше замайорів жовто-блакитний прапор. Відтоді прапори в національних кольорах почали використовувати під час проведення Шевченківських та інших свят.

Використання синьо-жовті прапорів на Наддніпрянщині стало можливим після революції 1905-1907 років. На час повалення царизму ці барви були вже звичним і загальновизнаним елементом української національної символіки.

25 березня 1917 р. під синьо-жовтими прапорами відбулася 25-тисячна маніфестація солдатів-українців і студентської молоді в Петрограді, а 1 квітня 1917-го учасники української національної маніфестації в Києві несли 320 національних прапорів. Солдати-українці київського гарнізону несли синьо-жовті знамена з написами: “Вільна Україна”, “Вічна пам’ять борцям за волю”, “Війна до перемоги” тощо.

У подальшому синьо-жовті прапори стали обов’язковим атрибутом всіх зібрань української громадськості у різних містах України та колишньої імперії.

Влітку 1917 р. під синьо-жовтим стягом вирушав на фронт перший український підрозділ – полк ім. Гетьмана Богдана Хмельницького.

Офіційно прапор затвердили в Тимчасовому законі про флот УНР 27 січня 1918 р. Прапором торговельного флоту визначалося «полотнище о двох – блакитному і жовтому кольорах». Прапор військового флоту відрізнявся лише наявністю блакитного Тризуба в кряжі верхньої блакитної смуги.

29 квітня 1918 р.  на есмінцях та лінкорах, що базувалися у Севастополі, були підняті українські прапори. Флагманський корабель “Георгій Побідоносець” подав сигнал про підняття прапору над українським Чорноморським флотом. До Києва та німецького штабу надіслано відповідні повідомлення. Зокрема, в телеграмі до Києва зазначалося: “Цього числа Севастопольська фортеця і флот, що перебувають у Севастополі, підняли українські прапори. Командування обійняв контр-адмірал Саблін”. Незабаром німецьке командування від імені Центральної Ради надіслало відповідь на радіограму М.Сабліна, в якій прохали його, як командувача флотом, видати наказ про підняття українських прапорів в Керчі до 8-ої години 30 квітня.

За гетьмана Павла Скоропадського на блакитно-жовтій основі формувалися різні службові прапори. 16 липня 1918 р. гетьман затвердив військовий прапор Української Держави.

13 листопада 1918 р. Українська Національна Рада у Львові проголосила державним прапором Західноукраїнської Народної республіки синьо-жовтий стяг.

За УНР Директорії також використовувався прапор у синьо-жовтих барвах.

Після приходу більшовиків та остаточного приєднання України до СРСР, синьо-жовтий прапор було заборонено.

20 березня 1920 р. ухвалено крайовий синьо-жовтий прапор Підкарпатської Русі (яка увійшла до Чехословаччини). У 1934 р. чехословацька влада заборонила використовувати прапор. На це представництво українців обурилося: “Ми маємо свій прапор…його історія сягає глибоко в минувшину нашого народа, аж на тисячу років назад…прапора уживав наш князь Лаборець, а потім Федір Корятович. …По світовій війні народні ради русинів з огляду на історичні традиції проголосили синьо-жовті барви за барви підкарпатської Русі й нашого руського народу”.

15 березня 1939 р. Сейм Карпатської України, що відбувся у Хусті затвердив синьо-жовтий прапор Карпатської України.

ОУН та її попередниця Українська військова організація (УВО) у своїй діяльності  використовували національний прапор. У листопаді 1928 р. до десятої річниці Листопадового чину у Львові над собором св. Юра українські активісти вивісили синьо-жовтий прапор з написом «УВО». Згодом так само вчиняли і ОУНівці, послуговуючись червоно-чорним та національним прапорами. На початку 1930-х рр. з’явився гімн ОУН, де є слова: «Під синьо-жовтим прапором свободи з’єднаєм весь великий нарід свій».

У квітні 1941 р. Другий Великий Збір ОУН визнав синьо-жовтий прапор національним державним українським прапором.

Влітку 1941 р. націоналістичні та національні прапори майоріли в селах під час проголошення Акта відновлення української держави.

14 жовтня 1947 р., коли вперше відзначалося Свято УПА, Головний осередок пропаганди ОУН зобов’язав підпільників розвісити по населених пунктах синьо-жовті і червоно-чорні з емблемою прапори.

«Присягу після вишколу молоді стрільці приймали в Нижньому Березові. Засніжений ліс і недалекі скуті морозами гори були свідками того врочистого дійства. Стрій підтягнутих стрільців утворив чотирикутник. Над головами легенько лопотіли на січневому вітерці блакитно-жовтий і червоно-чорний прапори», – так описував присягу сотні УПА «Дністер» Василь Блясецький.

Протягом  ХХ ст. блакитно-жовтий прапор пройшов шлях народного визнання та юридичного оформлення. Важливі події українського державотворення, боротьби за свободу країни, акції протесту та непокори відбувалися під національним стягом. За комуністичного тоталітарного режиму український прапор був елементом спротиву.

У другій половині ХХ ст. були, хоч і поодинокі, спроби піднести український прапор. Зокрема, 1 травня 1966 р. над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині КНЕУ) замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий. Задум тих, хто це зробив полягав у наступному. Будівля розташована біля заводу “Більшовик”. Робітники та студенти зранку будуть формувати колони для першотравневої демонстрації і побачать прапор. Це мало викликати резонанс.

Через дев’ять місяців КГБ вдалося  знайти хлопців, які вивісили прапор. Це були студент вечірнього відділення наргоспу  Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса. Вони отримали 3 та відповідно 2 роки таборів суворого режиму.

26 квітня 1989 р. у Львові під українським прапором проходив мітинг пам’яті Чорнобильської трагедії. 22 травня 1989 р. у Києві на закритті Шевченківського свята було піднято національний прапор.

23 березня 1990 р. він з’явився над Тернопільською міськрадою. 3 квітня 1990  р. – над Львівською міськрадою.

24 липня 1990 р. у Києві блакитно-жовтий прапор був урочисто піднятий над будинком міської ради. Полотнище було попередньо освячено у Софійському соборі владикою Володимиром і настоятелем храму Бориса і Гліба Української автокефальної церкви отцем Юрієм.

24 серпня, після проголошення Акту незалежності України, група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради. Про це свідчать стенограма засідання і спогади тодішніх депутатів

А 4 вересня 1991 р. національний синьо-жовтий прапор піднято над Верховною Радою України.

Цей прапор урочисто зберігається під склом у музеї Верховної Ради.

А 4 вересня 1991 року після тривалих дискусій прапор було урочисто піднято над Верховною Радою України.

28 січня 1992 року український парламент своєю постановою затвердив Державним прапором України національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівновеликих горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору, із співвідношенням ширини до довжини 2:3.

У заснованому у 2015 році Меморіальному комплексі Героїв Небесної Сотні – Музеї гідності експонується кілька сотень прапорів різного дизайну, значення та розміру. Найбільше їх з часів буремних подій листопада 2013 – лютого 2014 року. Ці прапори не просто унікальні артефакти – це нагадування про державність і свободу, про відвагу й нескореність; це світоглядні орієнтири та самобутній шлях українців, зафіксовані на полотнищах національних стягів; це імена, назви міст і містечок, історії боротьби, особисті підписи…

Синьо-жовтий прапор піднімали бійці Збройних Сил України над будівлями Донецького аеропорту впродовж всієї його оборони. Ворог збивав прапори вогнем, але «кіборги» неодмінно поновлювали символ української держави.

26 травня 2014 року Державний Прапор з’явився на старому терміналі ДАП після першого штурму проросійських сепаратистів. Його підняли військовослужбовці 3-го окремого полку спецпризначення імені князя Святослава Хороброго Євген Подолянчук, «Док» і «Сандора». Прапор установили так, щоб його бачили всі. У ніч з 3 на 4 жовтня 2014 року, під час виходу груп 3-го ОП СпП з Донецького аеропорту, цей прапор забрали з собою. Нині він зберігається в Кімнаті Бойової Слави частини.

За ініціативою полковника Олександра Трепака у 2016 році започатковано традицію піднімати Державний Прапор України та бойовий прапор частини. Відтоді це відбувається двічі на рік: 23 серпня – у День Державного Прапора України та в День частини – 4 жовтня.

16 жовтня 2014 року український прапор на будівлі аеропорту встановили «кіборги» з Миколаївської 79-ї окремої аеромобільної бригади. І над найвищою точкою аеропорту – диспетчерською вежею – майорів синьо-жовтий прапор, аж поки ворог не знищив саму вежу.

У 2020 році на печерських пагорбах у Києві до Дня Державного Прапора підняли найбільший стяг України. Висота флагштока – близько 90 метрів, розміри полотнища найбільшого стягу, який коли-небудь майорів над українським містом, – 16 на 24 метри. До цього прапор-рекордсмен (розміри – 12 на 18 метрів, висота флагштока – 72 метра) був встановлений у Дніпрі у 2018 році.

Український прапор – це символ країни, що є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Під його знаменом українці йшли до проголошення самостійної України, до перемоги.

У статті 20 Конституції України вказано, що державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів.

“На вшанування     багатовікової історії      українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання  поваги громадян до державних символів України постановляю установити в Україні День Державного Прапора України, який відзначати щорічно 23 серпня”, – йдеться в Указі Президента України від 23.08.2004 № 987/2004

У всі віки і в усіх народів державний прапор був однією з найвищих і шанованих святинь. Він символізував єдність земель і племен, консолідував міста і краї в державу, а духовно й історично близькі етноси – у націю. Під прапором воїни вирушали в похід, з прапором виступали на захист своєї батьківщини, прапор символізував стабільність держави й урочистість тих чи інших усенародних подій, свят, ритуалів.

З проголошенням незалежної України національні символи – Гімн, Прапор і Герб – стали на сторожі утвердження суверенітету держави.


Бібліотека рекомендує

Матеріали е-Бібліотеки “Україніка”:

1.Сергійчук В. І.
ДОЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ СИМВОЛІКИ (1990)
2.Сергійчук В. І.
НАЦІОНАЛЬНА СИМВОЛІКА УКРАЇНИ : наук.-худож. кн. : для серед. та ст. шк. віку (1992)
3.Сірий Ю. П.
УКРАЇНА – ЗЕМЛЯ МОЇХ БАТЬКІВ (1952)
4.Січинський В.
ТРИЗУБ І ПРАПОР УКРАЇНИ
5.Скотинський Т.
УКРАЇНСЬКИЙ ГЕРБ ТА ПРАПОР : з 26 образками й 1 коліровою таблицею (1935)
6.Битинський М.
ДЕРЖАВНІ ВІДЗНАКИ УКРАЇНИ.
7.УКРАЇНА (1991– )


Історія Державного прапору України. – Режим доступу: http://zhv.gov.ua/news/istoriya-derzhavnogo-praporu-ukra%D1%97ni/
Над 3-м полком підняли Державний Прапор з Донецького аеропорту [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://3polk.info/news/nad-3-m-polkom-pidnyaly- derzhavnyj-prapor-z-donetskogo-aeroportu-foto-video/
Найбільший прапор і найвищий флагшток: у Дніпрі встановили два нацрекорди [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.ukrmform.ua/mbric-regions/2523422- najbilsij-prapor-i-najvisij-flagstok-u-dnipri-vstanovili-dva-nacrekordi.html
Постанова Верховної Ради України «Про Державний прапор України». 28 січня 1992 р. ЦДАВО України, ф. 1, оп. 16, спр. 4740, арк. 11. – Режим доступу: https://old. uinp. gov.ua/ site s/default/files/userupload/ arhivni_dokumenti_z_pitannya_stvorennya _derzhavnogo_praporu_ukrayini.pdf
Про День Державного Прапора України: Указ Президента України від 08.2004 р. № 987 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 35. – С. 42.
Про Державний Прапор України: Постанова Верховної Ради України від 28 січня 1992 р. № 2067 // Голос України. – 1992. – 15 лют. (№ 27). – С
Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України: наказ МОН України від 7 вересня 2000 р. № 439 // Інформ. зб. М-ва освіти і науки України. – 2001. – № 5. – С. 28-32.
У Києві підняли найбільший прапор України: все там було – і Кличко, і військові, і барабани [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://hromadske.ua/posts/u-kiyevi-pidnyali-najbilshij-prapor-ukrayini-vse-tam-bulo-i-klichko- i-vij skovi-i-barabani
Український інститут національної пам’яті. 23 серпня Україна відзначає День Державного прапора. – Режим доступу: https://old.uinp.gov.ua/news/23-serpnya-ukraina- vidznachae-den-derzhavnogo-prapora
Завантажити: Конспект першого уроку 2021. Синьо-жовтий прапор – символ незалежної України (1426 downloads)

Ерудит.нет © 2021

Джерело: https://erudyt.net https://old.uinp.gov.ua/news/23-serpnya-ukraina- vidznachae-den-derzhavnogo-prapora


Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s