Максим Рильський. Життя “на гачку”

За матеріалами Архіву національної пам’яті
⚡ Його заарештували прямо в день народження. Молодого поета-неокласика Максима Рильського, який 19 березня 1931 року відзначав 36 років, доправили у Лук’янівське СІЗО Києва вночі, під конвоєм НКВД.

Вдома залишилися перелякана дружина та діти. Від цього дня Максим Рильський – український контрреволюціонер, в якого попереду були допити та тривожна невідомість ув`язнення.

Насправді, Рильський не зробив нічого крамольного. Він просто не писав про партію, революцію, новітню країну Рад, не брав участі в ідеологічних дискусіях. А також потрапив у “погану” компанію неокласиків – це згодом розстріляні Микола Зеров, Михайло Драй-Хмара та ін. Цього на початку бентежних 1930-х для НКВД було предостатньо.

Рильського протримали у в’язниці близько 5 місяців. Покаявся: «Моя провина перш за все негативна, тобто я винен не так у тому, що я робив, як у тому, чого я не робив, хоч і повинен був робити». Водночас, попри провокативні допити, не обмовив своїх друзів-поетів. У постанові НКВД напишуть: “в процессе следствия не было собрано достаточных данных у направлению следственного дела на него в судебные органы”.

У перший день на волі, під час прогулянки парком, Рильський знепритомнів. Він зробив, можливо, найважчий вибір у своєму житті – обрав лояльність до радянської влади. Та, попри це, репресивна машина все одно підозрює і тримає його “на гачку” протягом усього життя.

У 1938 році поета разом із Павлом Тичиною, Миколою Бажаном знову розробляє НКВД. Рильського рятує Микита Хрущов, який сказав Сталіну, що дуже дивно виглядатиме ув`язнення людини, яка написала дуже популярну в Союзі «Пісню про Сталіна».

У 1947 році Максима Рильського, на той час вже двічі лауреата Сталінської премії, активно цькує та критикує як “буржуазного націоналіста” впливовий член партії Лазар Каганович.

Нещодавно з відкритих архівів КГБ стало відомо, що у 1945 році репресивна система планувала вбити Максима Рильського руками своєї ж агентури під виглядом ОУН. Втім «перевертнів» викрила і знешкодила Служба Безпеки крайового проводу ОУН в Луцьку.

Так, Рильський обрав компроміс із радянською владою. Важко уявити що відчував поет, спостерігаючи як його друзі та колеги один за одним зникають серед ночі у “чорних воронках”.

Водночас Максим Рильський залишив по собі величезну творчу та наукову спадщину – 35 поетичних збірок, переклади Адама Міцкевича, французької поезії. А також очолюваний та захищений ним від партійних зазіхань вже сучасний Інститут мистецтвознавства, фольклористики і етнології, названий на честь поета.

Помер Максим Рильський 24 липня 1964 року у Києві. У районі столичного Голосієва знаходиться будинок поета, де нині діє його літературно-меморіальний музей.

Джерела:

🔗 Український інститут національної пам’яті. Поет «недостріляного» Відродження. До 125-річчя з дня народження Максима Рильського: https://bit.ly/2OREPnb

🔗”День”. День народження Максима Рильського став днем і його арешту органами НКВД: https://bit.ly/2Qa8dFx

🔗 Центральний державний архів громадських об’єднань України, де можна переглянути архівні документи про життя поета: https://bit.ly/3vGFM2j

Вервес, Григорій Давидович. Максим Рильський в колі слов’янських поетів [Текст] / Г. Д. Вервес ; АН УРСР, Інститут літератури ім Т. Г. Шевченка. – К. : Наукова думка, 1972.

Рильський, М. Т. Поеми [Текст] : поэзия / Упоряд. П. Моргаєнка. – К : Дніпро, 1984. – 314 с.

Рильський, Максим Тадейович. Твори [Текст] : в 2 т. / М. Т. Рильський. – К. : Дніпро, 1976 – .

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s