Мистецтво бачити світ. Олександру Довженко – 125 років

 Олександр Довженко про себе і Україну

Люблю народ свій палкою любов’ю. Так, я люблю батьківщину, люблю
народ свій, люблю палко і ніжно, як син може любити, як дитя, як поет і
громадянин.
Олександр Довженко
Я хочу жити на Вкраїні. Щоб не було зі мною. Хай навіть скоротять
мені недовгі вже мої літа, я хочу жити на Вкраїні. Нехай зневага і зло
людське круг мене, хай кличуть мене ворогом народу безсоромні й жорстокі
службовці-людожери, якщо їм треба так. Я – України син, України. Родила
мене мати в степу, у полі зростав я, знав щастя і горе у полі – велике життя. У
перетворенім степу над великою урочистою рікою серед народу да поживу я,
втішу своє серце, порадуюсь щастю його.
Олександр Довженко
Я люблю Нову Каховку. Люблю Дніпро – велику річку мого народу,
чисте ласкаве повітря, ясне небо і широту у всьому. І стриманість в пейзажі і
величавий спокій. І ніде мені не хотілося би так жити, як тут, на чудесному
рідному березі, ніде і ніколи я не пройнявся так любов’ю до людей, як тут.
Каховка, де колись, у минулому столітті, батракував ще молодий мій
батько, стала Батьківщиною мого серця, вітчизною найдорожчих моїх
почуттів.
Олександр Довженко

 

125 років тому, 10 вересня 1894-го, на світ з’явився поет у кіно та живописець у літературі Олександр Довженко. Такий великий талант, яким володів кінокласик, часом трапляється раз на сто років… Cтрічка «Земля» — у списку 12 кращих фільмів всесвітньої історії кіно. Його ювілеї під егідою ЮНЕСКО відзначають у всьому світі. Він не голлівудський режисер, а видатний український митець. Джерело

Класик українського та світового кінематографу жив в унікальний період. Він творив у ті самі часи, що й відомі кіногенії: Ейзенштейн, Пудовкін, Александров, Ромм. Разом із тими видатними чарівниками екрану Довженко відкривав шлях новому кіномистецтву не лише на рідній землі, а й за її межами. Фільми Олександра Довженка «Звенигора», «Арсенал», «Земля» з шаленим успіхом демонстрували в Англії, Голландії, Бельгії, Франції, Південній Америці, Канаді, США, Греції, Туреччині тощо. Саме тоді, в 30-х роках ХХ століття, українець був визнаний світом.

Недаремно весною 1945 року, коли Україна стала однією із засновників ООН, всесвітньо відомий американський актор і режисер Чарлі Чаплін на установчій конференції у Сан-Франциско виголосив: «Слов’янство поки що дало світові в кінематографі одного великого митця, мислителя і поета — Олександра Довженка».

Воєнні події змінили погляди Олександра на долю українського народу. На якийсь час він навіть пристав до українського національно-визвольного руху. На фронт його не взяли через хворе серце. Перебравшись до Києва Довженко приєднується до петлюрівської армії. Створив низку новел: «Ніч перед боєм», «Мати», «Стій, смерть, зупинись», «Хата», «Тризна» та інші. Епосом війни називають кіноповість «Україна в огні», яка була Сталіним заборонена. Після встановлення радянської влади митець їде до Польщі на дипломатичну роботу, а потім, після чергової партійної чистки, знову повертається в Україну. Працював у Харкові та Одесі, пише кілька фільмів та короткометражних комедій.

Світову славу творцеві приніс його останній у трилогії німий фільм «Земля». Саме тоді Довженко одружується з акторкою, режисером його майбутніх стрічок Юлією Солнцевою. Довженко відвідує Берлін, Гамбург, Прагу, Париж та Лондон, демонструючи «Землю», виступає перед журналістами, кіномитцями й кінокритиками, виголошує кілька доповідей про нову кінематографію.

…Однак апогей творчості митця — його «Землю» — інакше було сприйнято в Москві, тріумф цього геніального фільму там був короткочасним.

Я пасинок у влади. Я не сіль. Сіль – Корнійчук, Бажан і навіть Панч.
Вони першого рангу, я другого. Одіозне моє становище підозрілої
неповноцінної людини серед свого народу на своїй землі зробило моє життя
важким, сумним і нещасним. Проте благословенна будь, Десна, завжди, і
нині, і вовіки!
Олександр Довженко

Автор став небажаним для партійних доглядачів за мистецтвом, почалася сувора цензура кожного кадру.

Як жаль мені покидати рідні береги і хоч знаю, що скоро повернусь
сюди, бо не зможу вже ні творити, ні жити без нього, то й не хочеться мені
розлучатися з ним, з античним пленером із людьми, яких я любив, які
принесли мені так багато великих думок, переживань, які будили мою
фантазію. Не хочеться покидати красивих у роботі людей… Коли б, я не був
кінопрацівником, коли б, приміром, був письменник чи поет, я ні за що не
покинув би свого берега.
Я не Хрущову належу. Я не його прикріплений. І НЕ УКРАЇНІ ОДНІЙ
Я НАЛЕЖУ. Я НАЛЕЖУ ЛЮДСТВУ ЯК ХУДОЖНИК і йому я служу, а не
кон’юнктурним намісникам України моєї і їх лизоблюдам і гайдукам
п’яненьким.
МИСТЕЦТВО МОЄ – МИСТЕЦТВО ВСЕСВІТНЄ. Буду творити в
ньому, скільки вистачить сил і таланту. Буду, хочу жити добром і любов’ю до
людства, до найдорожчого і великого, що створило життя до людини…
Олександр Довженко

Для геніального творця — це стало його повільним вбивством. Олександр Довженко зазнав великих гонінь і переслідувань. Фізичні та духовні переживання підривали здоров’я митця.

А за 15 днів до смерті (25.11.1956) він звернувся в останній раз до
Президії Спілки письменників України: «Президіє! Допоможи мені з житлом:
давно колись його одібрано в мене. Великої квартири мені не треба. Тільки
треба мені, аби з одного бодай вікна було видно далеко. Щоб міг я бачити
Дніпро і Десну десь під обрієм, і рідні чернігівські землі, що так настирливо
почали маритись мені. З пошаною –
Довженко О. 1956. 10.10 Москва»
(З книги «Статті, тези, есе, інтерв’ю». С. 120-127.)

Він помер у Москві листопадової глупої ночі 1956-го.

… Уже після смерті Олександр Довженко знову здобув визнання. У 1958 році на всесвітній виставці у Брюсселі, в результаті опитування серед 117 найвідоміших критиків і кінознавців з 26 країн світу, його фільм «Земля» був визнаним «кращим фільмом усіх часів і народів». Ця стрічка й донині вражає дивовижною мистецькою досконалістю, вона не втратила своєї естетичної сили.

За своє творче життя Олександр Довженко поставив 14 ігрових і документальних фільмів, написав 15 літературних сценаріїв і кіноповістей, дві п’єси, автобіографічну повість, понад 20 оповідань і новел, ряд публіцистичних статей і теоретичних праць, присвячених питанням кіномистецтва. Його кінопоеми були визнані світовою кінокритикою шедеврами світового кінематографа, а Довженко — першим поетом кіно. Низку кіноповістей Довженка екранізували після його смерті: «Повість полум’яних літ» «Поема про море», «Зачарована Десна».

Бібліотека рекомендує:

  1. Бабишкін, О. К. Олександр Довженко – публіцист: Літ.-критич. нарис [Текст] : литературная критика / О. К. Бабишкін. – К : Рад. письменник, 1989. – 198 с. – 4500 экз. – ISBN 5-333-00182-0 : 0.65 грн
  2. Олександр Довженко/ Бернадська, Н. І. Українська література ХХ століття [Текст] : навчальний посібник для старшокласників та вступників до вищих навчальних закладів – К. : “Знання-Прес”, 2002. – 268 с. – (Вища освіта ХХІ століття) – С. 146-155.
  3. Олександр Довженко/ Історія української літератури ХХ століття [Текст] : навч. посібник для студ. філол. ф-тів вищ. навч. закл. : у 2 т. Кн. 2, ч. 1 : 1940-ві – 1950-ті роки / ред. В. Г. Дончик. – К. : Либідь, 1994. – с. 218-223Артамонова, Наталія. До 125-річчя від дня народження О.П. Довженка [Текст] / Н. Артамонова // Всесвітня література в сучасній школі : щомісячний науково-методичний журнал. – 2019. – N 6. – С. 18-21. – ISSN 0205-47IX.
  4. Дригула, Марія. Урок-роздум з української літератури в 11 класі з використанням мультимедійної технології (О.П. Довженко, “Україна в огні”) [Текст] / Марія Дригула // Українська мова і література в школі : науково-методичний журнал. – 2013. – N 7. – С. 39.
  5. Паустовський, Костянтин Георгійович . Оповідання про народну медицину : Спогади про Олександра Петровича Довженко) [Текст] / К. Г. Паустовський. -// Всесвітня література в сучасній школі : щомісячний науково-методичний журнал. – 2019. – N 6. – С.18-21
  6. Мандровний, Олександр. Медіаосвітній контекст кіношедеврів Олександра Довженка [Текст] / О. Мандровний // Шкільний бібліотечно-інформаційний центр. Повне видання : щомісячний навчально-практичний та бібліографічний журнал. – 2014. – N 8. – С. 103.
  7. Ходань, Олена. Нестандартний урок з української літератури як засіб активізации пізнавальної діяльності учнів [Текст] = Педагогічний досвід / Олена Ходань // Українська мова і література в школі : науково-методичний журнал. – 2013. – N 4. – С. 29.
  8. Яновська, Л. Голова Національної спілки кінематографістів України Сергій Тримбач:”За ментальністю Довженко був месією – масштаб його мислення відчував Сталін, тому й загравав з ним” [Текст] / Л. Яновська // Урядовий кур’єр. – 2014. – 10 вересня. -с. 11.
  9. Довженко, О. Арсенал; Земля ; Повість полум’яних літ : кіноповісті [Текст] / О. Довженко ; О. Довженко. – Львів : Каменяр, 1982. – 184 с.
  10. Довженко, О. Зачарована Десна; Поема про море : кіноповісті [Текст] / О. Довженко ; О. Довженко. – Одеса : Маяк, 1984. – 160 с.
  11. Довженко, О. Вибрані твори [Текст] / О. Довженко ; О. Довженко. – Одеса : Маяк, 1986. – 147 с.

 

Advertisements

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s