Мистецтво бачити світ. Олександру Довженко – 125 років

 Олександр Довженко про себе і Україну

Люблю народ свій палкою любов’ю. Так, я люблю батьківщину, люблю
народ свій, люблю палко і ніжно, як син може любити, як дитя, як поет і
громадянин.
Олександр Довженко
Я хочу жити на Вкраїні. Щоб не було зі мною. Хай навіть скоротять
мені недовгі вже мої літа, я хочу жити на Вкраїні. Нехай зневага і зло
людське круг мене, хай кличуть мене ворогом народу безсоромні й жорстокі
службовці-людожери, якщо їм треба так. Я – України син, України. Родила
мене мати в степу, у полі зростав я, знав щастя і горе у полі – велике життя. У
перетворенім степу над великою урочистою рікою серед народу да поживу я,
втішу своє серце, порадуюсь щастю його.
Олександр Довженко
Я люблю Нову Каховку. Люблю Дніпро – велику річку мого народу,
чисте ласкаве повітря, ясне небо і широту у всьому. І стриманість в пейзажі і
величавий спокій. І ніде мені не хотілося би так жити, як тут, на чудесному
рідному березі, ніде і ніколи я не пройнявся так любов’ю до людей, як тут.
Каховка, де колись, у минулому столітті, батракував ще молодий мій
батько, стала Батьківщиною мого серця, вітчизною найдорожчих моїх
почуттів.
Олександр Довженко

 

125 років тому, 10 вересня 1894-го, на світ з’явився поет у кіно та живописець у літературі Олександр Довженко. Такий великий талант, яким володів кінокласик, часом трапляється раз на сто років… Cтрічка «Земля» — у списку 12 кращих фільмів всесвітньої історії кіно. Його ювілеї під егідою ЮНЕСКО відзначають у всьому світі. Він не голлівудський режисер, а видатний український митець. Джерело

Ним захоплювалися Чарлі Чаплін і Сергій Ейзенштейн, Довженкову «Землю» визнали однією з 12 найкращих картин всіх часів. Проте в Радянському Союзі стрічка стала для режисера вовчим білетом. Перші й найкращі фільми Довженка могли лишитись останніми, якби його не врятував… Йосип Сталін.

Але чим режисер заплатив за такий «порятунок»? Як домовитися зі смертю про «відстрочку»?

Класик українського та світового кінематографу жив в унікальний період. Він творив у ті самі часи, що й відомі кіногенії: Ейзенштейн, Пудовкін, Александров, Ромм. Разом із тими видатними чарівниками екрану Довженко відкривав шлях новому кіномистецтву не лише на рідній землі, а й за її межами. Фільми Олександра Довженка «Звенигора», «Арсенал», «Земля» з шаленим успіхом демонстрували в Англії, Голландії, Бельгії, Франції, Південній Америці, Канаді, США, Греції, Туреччині тощо. Саме тоді, в 30-х роках ХХ століття, українець був визнаний світом.

Недаремно весною 1945 року, коли Україна стала однією із засновників ООН, всесвітньо відомий американський актор і режисер Чарлі Чаплін на установчій конференції у Сан-Франциско виголосив: «Слов’янство поки що дало світові в кінематографі одного великого митця, мислителя і поета — Олександра Довженка».

Воєнні події змінили погляди Олександра на долю українського народу. На якийсь час він навіть пристав до українського національно-визвольного руху. На фронт його не взяли через хворе серце. Перебравшись до Києва Довженко приєднується до петлюрівської армії. Створив низку новел: «Ніч перед боєм», «Мати», «Стій, смерть, зупинись», «Хата», «Тризна» та інші. Епосом війни називають кіноповість «Україна в огні», яка була Сталіним заборонена. Після встановлення радянської влади митець їде до Польщі на дипломатичну роботу, а потім, після чергової партійної чистки, знову повертається в Україну. Працював у Харкові та Одесі, пише кілька фільмів та короткометражних комедій.

Світову славу творцеві приніс його останній у трилогії німий фільм «Земля». Саме тоді Довженко одружується з акторкою, режисером його майбутніх стрічок Юлією Солнцевою. Довженко відвідує Берлін, Гамбург, Прагу, Париж та Лондон, демонструючи «Землю», виступає перед журналістами, кіномитцями й кінокритиками, виголошує кілька доповідей про нову кінематографію.

…Однак апогей творчості митця — його «Землю» — інакше було сприйнято в Москві, тріумф цього геніального фільму там був короткочасним.

Я пасинок у влади. Я не сіль. Сіль – Корнійчук, Бажан і навіть Панч.
Вони першого рангу, я другого. Одіозне моє становище підозрілої
неповноцінної людини серед свого народу на своїй землі зробило моє життя
важким, сумним і нещасним. Проте благословенна будь, Десна, завжди, і
нині, і вовіки!
Олександр Довженко

Автор став небажаним для партійних доглядачів за мистецтвом, почалася сувора цензура кожного кадру.

Як жаль мені покидати рідні береги і хоч знаю, що скоро повернусь
сюди, бо не зможу вже ні творити, ні жити без нього, то й не хочеться мені
розлучатися з ним, з античним пленером із людьми, яких я любив, які
принесли мені так багато великих думок, переживань, які будили мою
фантазію. Не хочеться покидати красивих у роботі людей… Коли б, я не був
кінопрацівником, коли б, приміром, був письменник чи поет, я ні за що не
покинув би свого берега.
Я не Хрущову належу. Я не його прикріплений. І НЕ УКРАЇНІ ОДНІЙ
Я НАЛЕЖУ. Я НАЛЕЖУ ЛЮДСТВУ ЯК ХУДОЖНИК і йому я служу, а не
кон’юнктурним намісникам України моєї і їх лизоблюдам і гайдукам
п’яненьким.
МИСТЕЦТВО МОЄ – МИСТЕЦТВО ВСЕСВІТНЄ. Буду творити в
ньому, скільки вистачить сил і таланту. Буду, хочу жити добром і любов’ю до
людства, до найдорожчого і великого, що створило життя до людини…
Олександр Довженко

Для геніального творця — це стало його повільним вбивством. Олександр Довженко зазнав великих гонінь і переслідувань. Фізичні та духовні переживання підривали здоров’я митця.

А за 15 днів до смерті (25.11.1956) він звернувся в останній раз до
Президії Спілки письменників України: «Президіє! Допоможи мені з житлом:
давно колись його одібрано в мене. Великої квартири мені не треба. Тільки
треба мені, аби з одного бодай вікна було видно далеко. Щоб міг я бачити
Дніпро і Десну десь під обрієм, і рідні чернігівські землі, що так настирливо
почали маритись мені. З пошаною –
Довженко О. 1956. 10.10 Москва»
(З книги «Статті, тези, есе, інтерв’ю». С. 120-127.)

Він помер у Москві листопадової глупої ночі 1956-го.

… Уже після смерті Олександр Довженко знову здобув визнання. У 1958 році на всесвітній виставці у Брюсселі, в результаті опитування серед 117 найвідоміших критиків і кінознавців з 26 країн світу, його фільм «Земля» був визнаним «кращим фільмом усіх часів і народів». Ця стрічка й донині вражає дивовижною мистецькою досконалістю, вона не втратила своєї естетичної сили.

За своє творче життя Олександр Довженко поставив 14 ігрових і документальних фільмів, написав 15 літературних сценаріїв і кіноповістей, дві п’єси, автобіографічну повість, понад 20 оповідань і новел, ряд публіцистичних статей і теоретичних праць, присвячених питанням кіномистецтва. Його кінопоеми були визнані світовою кінокритикою шедеврами світового кінематографа, а Довженко — першим поетом кіно. Низку кіноповістей Довженка екранізували після його смерті: «Повість полум’яних літ» «Поема про море», «Зачарована Десна».

Бібліотека рекомендує:

  1. Бабишкін, О. К. Олександр Довженко – публіцист: Літ.-критич. нарис [Текст] : литературная критика / О. К. Бабишкін. – К : Рад. письменник, 1989. – 198 с. – 4500 экз. – ISBN 5-333-00182-0 : 0.65 грн
  2. Олександр Довженко/ Бернадська, Н. І. Українська література ХХ століття [Текст] : навчальний посібник для старшокласників та вступників до вищих навчальних закладів – К. : “Знання-Прес”, 2002. – 268 с. – (Вища освіта ХХІ століття) – С. 146-155.
  3. Олександр Довженко/ Історія української літератури ХХ століття [Текст] : навч. посібник для студ. філол. ф-тів вищ. навч. закл. : у 2 т. Кн. 2, ч. 1 : 1940-ві – 1950-ті роки / ред. В. Г. Дончик. – К. : Либідь, 1994. – с. 218-223Артамонова, Наталія. До 125-річчя від дня народження О.П. Довженка [Текст] / Н. Артамонова // Всесвітня література в сучасній школі : щомісячний науково-методичний журнал. – 2019. – N 6. – С. 18-21. – ISSN 0205-47IX.
  4. Дригула, Марія. Урок-роздум з української літератури в 11 класі з використанням мультимедійної технології (О.П. Довженко, “Україна в огні”) [Текст] / Марія Дригула // Українська мова і література в школі : науково-методичний журнал. – 2013. – N 7. – С. 39.
  5. Паустовський, Костянтин Георгійович . Оповідання про народну медицину : Спогади про Олександра Петровича Довженко) [Текст] / К. Г. Паустовський. -// Всесвітня література в сучасній школі : щомісячний науково-методичний журнал. – 2019. – N 6. – С.18-21
  6. Мандровний, Олександр. Медіаосвітній контекст кіношедеврів Олександра Довженка [Текст] / О. Мандровний // Шкільний бібліотечно-інформаційний центр. Повне видання : щомісячний навчально-практичний та бібліографічний журнал. – 2014. – N 8. – С. 103.
  7. Ходань, Олена. Нестандартний урок з української літератури як засіб активізации пізнавальної діяльності учнів [Текст] = Педагогічний досвід / Олена Ходань // Українська мова і література в школі : науково-методичний журнал. – 2013. – N 4. – С. 29.
  8. Яновська, Л. Голова Національної спілки кінематографістів України Сергій Тримбач:”За ментальністю Довженко був месією – масштаб його мислення відчував Сталін, тому й загравав з ним” [Текст] / Л. Яновська // Урядовий кур’єр. – 2014. – 10 вересня. -с. 11.
  9. Довженко, О. Арсенал; Земля ; Повість полум’яних літ : кіноповісті [Текст] / О. Довженко ; О. Довженко. – Львів : Каменяр, 1982. – 184 с.
  10. Довженко, О. Зачарована Десна; Поема про море : кіноповісті [Текст] / О. Довженко ; О. Довженко. – Одеса : Маяк, 1984. – 160 с.
  11. Довженко, О. Вибрані твори [Текст] / О. Довженко ; О. Довженко. – Одеса : Маяк, 1986. – 147 с.

 

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s