5 квітня – 309-річниця Конституції Пилипа Орлика

Сьогодні, 5 квітня виповнюється 309-річниця Конституції Пилипа Орлика, яка є найпершим демократичним документом в Європі. Тому для нас, українців, це особлива гордість.

philipp_orlik_signature
Остання сторінка україномовного оригіналу Конституції Пилипа Орлика, що зберігається у РДАДА (м. Москва) з оригінальним підписом Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького

Українську Конституцію 1710 року варто прочитати кожному, в першу чергу, нинішнім політикам, бо їм є чого повчитися у козацьких законодавців. Сподіваюся, що з часом у владної верхівки вистачить політичної волі, щоб адаптувати цей документ до сучасних реалій та мудро ним користуватися. А ще варто визнати святкування цього дня на державному рівні.

     “Часто люди бідні скаржаться на численні здирства з боку збирачів державних податків та податкових чиновників, а також ярмаркових об’їждчиків. Бідній людині взагалі неможливо на ярмарку продати будь-яку річ для полегшення своєї бідності та купити щось для власних потреб без ярмаркової плати. А не дай Боже, хоч чимось завинити, то будеш обідраним ярмарковими об’їждчиками з ніг до голови.
 
     Тому нехай збирачі податків та податкові чиновники збирають до державної скарбниці тільки те мито і тільки з тих товарів, які будуть виражені у майнових угодах, нічого зайвого від купців не вимагаючи і людям бідним здирства не чинячи. Так само й об’їждчики ярмаркові повинні збирати мито з тих, кому належить його платити, а не з убогих людей, які прибули на ярмарок, щоб щось продати або купити для власних потреб. Справ жодних, не тільки кримінальних, а й поточних не відкривати і звичного здирства людям та містам не чинити. А сприяти цьому буде Ясновельможний гетьман своєю мудрою турботою та владою, котрому належить усі негаразди Вітчизни нашої виправляти, а права та вольності військові непорушно зберігати і охороняти.
 

     Ці договори і постанови підлягають дійсному виконанню, що Його Вельможність зволив підтвердити не тільки підписом власноручним, а й формальною присягою та притисканням печатки державної.”

Бібліотека рекомендує:

https://www.facebook.com/il.consul.lviv/photos/a.1616512981925189/2276019539307860/?type=3&__xts__%5B0%5D=68.ARAvTarCtZIWWSJxe7ZfUUney3fd61rvLERl0r4aqcNVnZ4iGKX9sKQYzRkXL5UcaBHj5CICBsbtHqotvaGtbJG7B__lt5f1jMAw9UoQiImfGlhNMgYpYI1rivV0ew8hwR1sZqifewF6M9A7IMzA_xaTISKWpkG5bNPRp_HlqflFo7RFYqntCFRa7SnM_ATW9Ky_igBPeR6IR3gXYx3QYGzRqOWzReyZEzkiU8sGqfQYQQ2B8jodgynxG6RtMcJkyfXQJacecypInnfth5w49ojnyS99pj8_3EORzzDwIa4yOrekOWj9-0BS7aMYsh28-RTF2TjwnOaGdRq21xTQrCx0NK-k&__tn__=-R

ПИЛИП ОРЛИК – ГЕТЬМАН У ВИГНАННІ І АВТОР ПЕРШОЇ КОНСТИТУЦІЇ В УКРАЇНІ

Джерело

Пилип Орлик народився 21 жовтня 1672 року, помер у віці 70 років 24 травня 1742 року у м. Ясси (Румунія). Найближчий соратник гетьмана Івана Мазепи, який став після його смерті гетьманом Війська Запорозького Правобережної України і автором першої Конституції в Україні, відомої як “Конституція Пилипа Орлика” (1710). У російській історичній традиції – найбільш негативний український герой №2 після Івана Мазепи.

3 заслуги Пилипа Орлика перед народом України.

Пилип Орлик – нащадок чеських дворян, який отримав прекрасну освіту в єзуїтському колегіумі у Вільно і Києво-Могилянської академії (1692-1694), володів 12 мовами. Він здійснив мінімум 3 подвиги, які актуальних для України і до сього часу, через 300 років.

1. Пилип Орлик – автор хозарської теорії походження українського населення та козацтва, згідно з якою:

  • українці – нащадки давніх хозарів (V-X століття н. е).Саме від них в крові українців завжди живе хоробрість, войовничість, невміння підкорятися, а тим більше жити в рабстві, прагнення до вольниці і т. п.;

  • немає спільних коренів у походженні українців і росіян, чиї предки жили в лісах значно північніше за хозар. Перше їх об’єднання у Київській Русі (IX століття н. е.) відбулося через 400 років після появи хозар, які увійшли в Київську Русь після поразки від князя Святослава у 964 році.

2. Пилип Орлик був не тільки найближчим помічником Івана Мазепи, але й став спадкоємцем його антимосковської політики, аж до своєї смерті у 1742 році домагаючись незалежності України.

Пилип Орлик поступив на службу до Мазепи у 1698 році, згодом став генеральним писарем і одним із замів гетьмана в 1706 році.

Через рік, у 1707 році, коли Мазепа прийняв остаточне рішення розірвати відносини з Москвою, вони присягнулися на розп’ятті у вірності один одному. І Орлик залишився вірний клятві, даній Мазепі, і після поразки Карла XII у Полтавській битві (1709), а коли шведські війська увійшли до Лівобережної України (1708 р.), пішов за ним (смертельно хворим) в еміграцію до Бендер (тоді територія Туреччини). З невимовною тугою і болем сприйняв П. Орлик смерть Мазепи, що сталася влітку 1709 року.

У 1710 р. козацька рада в Бендерах вибрала Пилипа Орлика гетьманом України.

Після оголошення Туреччиною і Кримським ханством війни Російській імперії (1711) козацьке військо, яке очолювали П. Орлик і запорізький кошовий отаман К. Гордієнко, за допомогою татарської орди розпочало боротьбу за звільнення Правобережної України. Завдяки підтримці місцевого населення армія швидко просувалася вперед. Без бою брали місто за містом. Визнаючи Орлика за українського гетьмана, до нього перейшли всі козацькі полки Правобережної України (за винятком Білоцерківського).

18 березня 1711 року союзники підійшли до Білої Церкви і мали намір рушити на Київ. Однак завадила зрада татар. Гетьман просив їх зупинитися, залишити хоча б 10000 ординців. Султан обіцяв зробити це, але слова не дотримав.

22 квітня 1714 року між Туреччиною та Польщею був підписаний контракт, за яким Правобережна Україна залишалася знову за Польщею, і протидіяти цьому вже не було сил.

У червні 1714 року Пилип Орлик виїхав до Швеції, відмовившись служити Польщі. Почався майже тридцятирічний період його політичної та дипломатичної діяльності далеко від Батьківщини в якості гетьмана у вигнанні, оскільки рішення ради старшин у Бендерах ніхто не скасував.

Кінцевою метою гетьмана в еміграції було об’єднання Правобережної, Лівобережної, Слобідської України та Запорізької Січі в єдину сильну державу. Досягти цього, вважав він, можна, тільки звільнившись за допомогою іноземних держав від панування Російської імперії. Тому основним напрямком його політики було створення антимосковської коаліції.

Під час російсько-турецької війни 1713 р. і війни між Росією і Швецією 1741 р. Пилип Орлик не раз повертався до ідеї створення східноєвропейської коаліції. Однак усі спроби українського патріота в галузі дипломатії так і не досягли успіху.

Місто Ясси (Молдова) стало останнім притулком Пилипа Орлика. Він помер у Яссах у повній самотносты, без всякої надії побачитися перед смертю зі своїми рідними.

3. Третій подвиг Пилипа Орлика – перша в Україні Конституція, яку він оприлюднив при вступі на гетьманську посаду у 1710 р.

5 квітня 1710 року Пилип Орлик виголосив свою присягу і оприлюднив “угоду” – “Конституцію прав і вольностей Війська Запорізького”, яка чітко розписувала права та обов’язки гетьмана, старшини, простого козацтва, ставши прообразом першої Конституції в Україні (американська Конституція з’явилася на 77 років пізніше).

Вона являла собою реальну модель вільної, незалежної держави, заснованої на природному праві народу на свободу і самовизначення, модель, засновану на невідомих доти демократичних принципах суспільного життя. Головним її постулатом була повна незалежність України від Польщі та Москви.

Оригінальність і переваги Конституції Пилипа Орлика, яка складалася з 16 статей, полягають у поєднанні загальних демократичних принципів з козацькими традиціями Запорізької Січі. У Конституції передбачалося, що:

  • країною править вибраний гетьман, який спирається на раду старшин;
  • парламент покликаний вирішувати найважливіші державні справи. Державними фінансами може розпоряджатися не лише гетьман, а й скарбничий;
  • козацькій старшині забороняється залучати вільних козаків і простолюдинів до різних робіт у своїх господарствах, забирати і силою скуповувати землю. Порушувалося питання про рівномірний розподіл податків між посполитими, козаками і міщанами;
  • заборонялося проїжджим слугам гетьманським зловживати владою, вимагаючи підводи, корму, напоїв. Висловлювалися побажання зберігати повагу до старших, прихильність до молодших, а щодо злочинців – чинити за справедливістю і законом.

Цікаве про Пилипа Орлика.

Син Пилипа Орлика – Григорій Орлик (1702-1759) – став видатним розвідником, дипломатом, потім і воєначальником – генерал-лейтенантом Франції, був важко поранений в Семирічній війні і 14 листопада 1759 помер від ран у Німеччині, був похований на березі Рейну . Людовик XV писав його вдові: “Мадам! Я втратив найдостойнішого дворянина Франції, сміливого і видатного генерала, чиє ім’я залишиться у славних анналах Армії. У безмежному горі, яке спіткало Вас, знайдіть розраду в цьому моєму визнанні, що пан граф Орлик помер, як слід вмирати людині його роду і гідності”.

Біографія Пилипа Орлика.

Пилип ОрликПилип Орлик

  • 1694 рік – закінчив навчання у Києво-Могилянській академії;
  • 1698-1700 роки – служив консисторським писарем у канцелярії київського митрополита, потім у Полтавському полку, а потім старшим військовим канцеляристом у нотаріуса Війська Запорізького;
  • з 1702 року – генеральний писар і довірена особа Івана Мазепи;
  • 1708 рік – взяв участь у діях Мазепи проти Петра I;
  • 27 червня 1709 року – емігрує до Османської імперії;
  • 5 квітня 1710 року – Пилипа Орлика обирають гетьманом України у вигнанні. Складає “Пакти й Конституцію прав і вольностей Війська Запорізького”. Також укладає зі старшиною та запорожцями угоду, яка є документом, який згодом отримає назву “Конституція Пилипа Орлика”;
  • 8 листопада 1710 року – Османська імперія, підтримуючи Орлика, оголошує війну Московії;
  • початок 1711 року – Пилип Орлик укладає з Кримським ханством Каїрський договір про оборонно-наступальний військовий союз і починає спільний похід запорожців, буджацьких татар, шведів і поляків проти росіян в Україні;
  • березень 1711 року – об’єднані війська Пилипа Орлика вже підходили до Білої Церкви. Цей населений пункт був добре укріплений, оскільки там розташовувався російський гарнізон. Битва виявилася не такою легкою, як припускав Орлик, у зв’язку з чим, а також через нестачу провіанту татарські війська зрадили гетьмана і втікли. Таким чином, під керівництвом Орлика з шістнадцятитисячного війська залишилося лише близько 3 тисяч солдатів. Гетьман змушений був відступити і втратив при цьому підтримку українського населення;
  • 1709-1714 роки – перебував у Бендерах;
  • 5 березня 1712 року – виданий фірман султана, за яким на Правобережну Україну і Запорізьку Січ поширювалася влада Орлика;
  • 1714 рік – між Туреччиною та Польщею було укладено договір, за яким Правобережна Україна залишалася за Польщею, у зв’язку з чим Орлик переїхав до Швеції, де прожив до 1720 року;
  • 1722 рік – прямуючи до запорізьких козаків в Олешківську Січ, був затриманий турецькою владою в Хотині;
  • до 1738 року – інтернований у Салоніках;
  • 24 травня 1742 року – Пилип Орлик помер у Яссах.

Увічнення пам’яті Пилипа Орлика.

  • На честь Пилипа Орлика названо вулиці в багатьох населених пунктах України;
  • у шведському місті Крістіанстад встановлена ​​меморіальна табличка на будинку, де проживав Орлик;
  • червень 2011 року – пам’ятник Орлику у Києві, який встановлено на вулиці, названій на його честь;
  • 29 червня 2011 року – пам’ятник у Крістіанстаді;
  • в Україні заснована премія імені Пилипа Орлика;
  • Орлик зображений на поштовій марці України, випущеній у 1997 році в серії, яка присвячена українським гетьманам.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s