До 100-річного ювілею біосферного заповідника Асканія-Нова

“У заповіднику Асканія-Нова Фальц-Фейн хотів створити подобу раю на землі, і щоби у цьому раю були виключені усі хижаки. Тому там можна побачити тільки рідкісних парнокопитних тварин, буйволів тощо. Те, що він створив, – це, звісно не рай. Але це своєрідна оаза спокою, і цей спокій манить,  – І люди, які живуть у великих містах, дуже часто намагаються цей спокій відшукати”.
Андрій Литвиненко, режисер документального фільму“Заповідник Асканія”.
Джерело

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна — найстаріший степовий резерват світу, одне з 7 природних чудес України, що входить в сотню найвідоміших заповідних територій планети.   «Асканія-Нова» – візитна карточка півдня України. Сотні рідкісних видів тварин і рослин, найбільший в Європі заповідний степ: тисячі гектарів, яких ніколи не торкався плуг. Сто років тому унікальна територія отримала статус державного заповідника, завдяки цьому і вціліла – незважаючи на війни, революції і незаконні зазіхання. Чим живе «Асканія-Нова» сьогодні, що становить її колекцію і як вона виживає без туристів з анексованого Криму? Про це Віктор Даль розпитав директора заповідника Віктора Гавриленко. Бібліотека КРЕ пропонує переклад з російської інтерв’ю Віктора Семеновича Гавриленко, це директор заповідника, унікальна особистість, який  зберіг заповідник від розрухи, і  продовжує працювати   .

Цього року «Асканія-Нова» святкує 100-річчя. Визначна дата

100 років виповнюється державній заповідності в Асканії-Новій. Заповідні зони створив Фрідріх Фальц-Фейн. Це зоологічний парк, створений в 1874-1876 роках, дендрологічний парк, закладений в 1887-м, і в 1898 році був закладена перша степова ділянка, що зберіглася до сих пір. Вона і знаходиться в ядрі біосферного заповідника «Асканія-Нова». А саму Асканію заснували посланці Фердинанда Ангальт-Кетенського ще раніше, в 1828 році. У ті часи існувала така мода – створювати парки на території садиб та маєтків великих землевласників, але не всі вони збереглися.

1Однак заповідник, яким ми його знаємо сьогодні, розпочав існування в 1919 році?

Під час революції і громадянської війни ці унікальні заповідні території могли бути знищені. Але на захист вийшли вчені і мандрівники: Йосип Пачоський, Петро Кузьмич Козлов, а також службовці зоопарку і ботанічного саду. Територія весь час кимось захоплювалася, але фахівці, що залишалися там, продовжували зберігати цей парк.

1 квітня 1919 року Рада народних комісарів УРСР за поданням відомого зоолога, професора Миколи Шарлеманя, голови секції охорони природи в Сільськогосподарському науковому комітеті України, затвердила підготовлений ним документ про необхідність націоналізації «Асканії-Нови». З тих пір дендрологічний, зоологічний парки і заповідний степ проголошені народним заповідним парком. Цей жест, як акт проголошення незалежності України, став початком захисту і збереження цього унікального місця.

З тих пір межі парку не змінилися?

Чесно кажучи, 100 років минуло, але ми весь час боремося, щоб його не розтягнули по кишенях. Я 29 років керую заповідником, і мене часто запитують: чи не приватна чи вже територія? І я завжди відповідаю, що це неприпустимо, тому що ніхто не буде займатися цими рідкісними видами, що не дають ніякого прибутку. Це ми винні, що завели їх в глухий кут, що вони не здатні вільно жити і розмножуватися. А значить, тепер саме людство відповідально за їх збереження. Ми часто стверджуємо, що сповідуємо демократичні європейські цінності, але де ж демократія і відповідне ставлення до навколишнього середовища ?!

228129Скільки видів тварин і рослин сьогодні живе і зростає в заповіднику?

Є природне перебування тварин в межах зони біосферного заповідника, а це приблизно дві тисячі видів. Ростуть також понад 520 видів вищих рослин. Крім того, в колекції тварин зоопарку, на 1 січня цього року налічувалося понад 4 тисячі тварин 122 видів. На території дендрологічного парку у нас ростуть 1114 видів і форм деревних і чагарникових рослин, а також понад 700 трав’янистих рослин. Це центр світової флори. За рівнем інтродукованих рідкісних видів Асканія ділить перше місце з Київським центром, в якому два ботанічні сади. Порівняння колекцій проводили вчені Національного університету біологічних ресурсів і природокористування. У нас сьогодні більше 500 видів, по всьому південному регіону ніде більше не зустрічаються. Це неймовірно важливий об’єкт. Люди просто не знають про титанічну працю десятків вчених і захисників природи, що зберегли його. Природу заповідника вивчали багато відомих вчених світового рівня, зокрема академіки Георгій Миколайович Висоцький, Володимир Миколайович Сукачов, член-кореспондент Соколов і десятки інших вчених, пов’язаних з грунтознавством, агрохімією, кліматологією, лісівництвом, зоологією, ботанікою і іншими напрямами природничих наук.

Скільки представників Червоної книги України?

Якщо говорити про тварин, це 133 види, які ми виявили в різний час протягом останніх 30 років. Але це не означає, що вони зустрічаються щороку. Наприклад, білоголовий сип з’явився у нас десь три роки тому, коли ми проводили Азово-Чорноморську конференцію. Його сфотографував відомий орнітолог, який приїхав на конференцію з Донбасу. А ми стільки років тут працюємо і живемо, але раніше його не бачили. У минулому році цей вид знову зустріли в заповіднику.

428129Ви днями звітували на засіданні Президії НААН. Про що доповідали?

Про наш  шлях  за 100 років, досягнення. Виклав певні позиції щодо перспектив подальшого розвитку заповідника. Я, звичайно, акцентував увагу на тому, що природи «Асканії-Нова» вистачить для досліджень не тільки інститутам Аграрної академії, а й Національної академії наук. Йдеться про сконцентроване величезне біологічне різноманіття, штучно завезене і природно існуюче. Необхідно досліджувати взаємодію видів, взаємовплив екосистем в межах заповідної зони і на суміжних територіях, аналізувати процеси в контексті глобальних змін клімату, що вже простежується на видовому розмаїтті та кількісних показниках у флористичному і фауністичному комплексах.

Наскільки серйозно на заповідник вплинула тимчасова втрата Криму та події на сході?

Ми втратили генеральний напрямок туристичного потоку. Була траса Москва – Сімферополь, під’їзд до «Асканії-Новій». Вона так іменувалася. Зараз цей під’їзд розбитий. Дорожнє полотно пошкоджено військовою технікою під час реальної загрози вторгнення в Україну. У 2014 році кількість туристів зменшилася з 92 тисяч до 32 тисяч. Це неймовірний удар по бюджету.

Як ви тоді впоралися і яка ситуація зараз?

Нас дуже підтримував покійний Едуард Олександрович Фальц-Фейн, племінник засновника нашого заповідника. Я подзвонив йому і сказав, що дуже стурбований долею спадщини його роду. Я просив його дозволу використовувати 50 тисяч доларів з екологічного фонду, щоб купити хоча б корму і паливо.

У минулому році ми прийняли 72 тисячі туристів і могли б прийняти ще більше, якби у нас були дороги. Ми піднялися майже до 100 тисяч туристів, але потім дороги до нас зруйнували вже зерновози. Я не пам’ятаю, скільки разів звертався в усі інстанції з проханням відремонтувати 22 км під’їзду до «Асканії-Нови», щоб ми могли приймати туристів з Азовського моря. У минулому році там відпочивали півтора мільйона туристів. Навіть якби до нас прийшли 10%, це було б уже 150 тисяч. Заповідник готовий приймати таку кількість гостей.

У вас є можливість зробити невелике промо напередодні туристичного сезону. Скільки часу знадобиться, щоб встигнути все розглянути?

Це залежить від того, з якою метою люди приїхали. Якщо гості дійсно хочуть поспілкуватися з природою – це одне. Коли ж гості гуляють по маршрутам зоопарку і дендропарку, заткнувши вуха навушниками з музикою … Я не розумію, для чого в такому разі їм дика природа. Але певна кількість людей їде, їм не дуже все це цікаво, потім вони озвучують критичні зауваження і так далі. Що стосується тих, хто відвідує парк свідомо, то ми готові викластися на повну, показати всі наші п’ять екскурсійних маршрутів. Я завжди своїм працівникам кажу: природа ніколи не жила 8-годинним робочим днем. Треба працювати стільки, скільки необхідно, тоді ми самі зрозуміємо природу і зможемо правильно презентувати її іншим.

Так, але «Асканія-Нова» досить віддалена від центральних і західних областей України. Відверто кажучи, чи є для українців альтернатива?

Нічого подібного у нас в Україні, на жаль, більше немає. Не існує території, де можна було б ввести абсолютно заповідний режим. Ось і сьогодні на Президії я доповідав: щоб природа «Асканії-Нови» могла повноцінно функціонувати, щоб основні природні процеси були саморегульовані, необхідний заповідний діаметр хоча б 80 кілометрів. Але де ж ви знайдете такий заповідник на території України? Це неможливо. У нас площа ядра заповідника 11 тисяч 54 га. Це найбільша заповідний степ Європи. Ні Ростовському, ні Оренбурзькому заповідникам, дуже намагаються нас наздогнати, це не вдалося.

Ви розвиваєте міжнародне співробітництво?

У нас колосальні зв’язки з науковими установами багатьох країн, які проводять дослідження природних процесів. В Україні постійно співпрацюємо з зоопарками, проводимо обміни генофондом, поставляємо тварин у зоокутку, приватні і державні центри розведення. Ми дуже уважно оцінюємо умови, куди відправляємо тварин. Є звичайні види мисливської фауни, які легко можуть пристосуватися до нової території, але є і рідкісні види, яким потрібен комплекс спеціальних умов для життя і розвитку.

Яким чином ваша колекція поповнюється? Ви купуєте нові види тварин?

Тут питання в тому, що перевозити, купувати і обмінювати нові види слід тоді, коли створені відповідні умови для їх проживання. Зараз серед нових видів у нас патагонский заєць мара, гірська антилопа такин. Але і наявні 122 види – це теж серйозна цифра різноманітності. Наш пріоритет – утримувати великі групи. Наприклад, в минулому році у нас чисельність сайги досягла 700 особин. Це абсолютний світовий пріоритет в розведенні в напіввільних умовах виду, чисельність якого в природних умовах знову почала скорочуватися і який занесений до Червоної книги різних країн світу. І тільки «Асканія-Нова» успішно відтворює вид, тому що відпрацьована технологія штучного вирощування. Сайга – реактивне тварина, її не можна перевозити на нове місце, не приручивши. З огляду на те, що вплив на цей степовий вид буде посилюватися в місцях нинішнього його природного існування, його існування в значній мірі залежить від розробки технології штучного ручного розведення не тільки в «Асканії-Новій». Нам вже запропонували співпрацю на території Казахстану.

Бібліотека КРЕ рекомендує:

Найбільший і найстаріший заповідний степ Європи, одне з семи чудес України — заповідник “Асканія-Нова”.

Відеолекція історика і краєзнавця, члена Ради німців України Ельвіри Плесскої про заповідник Асканія-Нова і її засновників – сім’ю Фальц-Фейн.

Трейлер документального фільму “Заповідник Асканія”. Світова прем’єра фільму “Заповідник Асканія” відбулась 25.03  в Кінотеатр «Жовтень»  в рамках Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

Асканія-Нова (біосферний заповідник, Херсонщина)

  1. Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф.Е. Фальц-Фейна. Офіційний сайт [Електронний ресурс] //Національна академія аграрних наук України БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК «АСКАНІЯ-НОВА» імені Ф.Е. Фальц-Фейна. — © 2019. Національна академія аграрних наук України БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК «АСКАНІЯ-НОВА» імені Ф.Е. Фальц-Фейна. — Режим доступу: http://askania-nova-zapovidnik.gov.ua/

  2. Серія докладних фоторозповідей про заповідник «Асканія-Нова» [Електронний ресурс] // Фотоекскурсії.  —  © 2003-2013 Сергій Клименко. — Режим доступу: http://klymenko.in.ua/Other_World/Ukraine.AskaniaNova.htm
  3. Фальц-Фейн Фрідріх Едуардович. [Електронний ресурс] // ©Вікіпедія.Вільна енциклопедія. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%86-%D0%A4%D0%B5%D0%B9%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%85_%D0%95%D0%B4%D1%83%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
  4. ФАЛЬЦ-ФЕЙН ФРИДРИХ ЭДУАРДОВИЧ. [Електронний ресурс] //Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара. — Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара. (© 2004 – 2019) рік.  —  Режим доступу: http://krai.lib.kherson.ua/ru-f3-peopl-1.htm
  5. “Влада змінюється, а Асканія як була, так і залишається” – автори фільму “Заповідник Асканія”[Електронний ресурс] //UA: Українське радіо.— © Українське радіо, 2019.  —  Режим доступу: http://nrcu.gov.ua/news.html?newsID=86399

  6. Біосферний  заповідник Асканія-Нова.[Електронний ресурс] // Мандруй Херсонщиною. — Мандруй Херсонщиною.  © 2015- .  —  Режим доступу: http://discoverkherson.com.ua/askania-nova 
Advertisements

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s