КОРЮКІВСЬКА ТРАГЕДІЯ 1943 РОКУ. НАЙЖОРСТОКІША КАРАЛЬНА АКЦІЯ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ В ЄВРОПІ

Одним зі своєрідних «фірмових» знаків карально-репресивної політики Третього Рейху щодо цивільного населення окупованих територій Європи було свідоме знищення населених пунктів разом із мешканцями. Приводів, якщо говорити узагальнено, для таких акцій окупантів було два: помста та залякування населення за дії рухів опору та радянських партизан, а також як елемент тактики «випаленої землі» під час відступу військ Вермахту. Всесвітньо відомими стали такі злочини у Європі: чеська Лідице – 10 червня 1942 р. вбито у селищі і замордовано у концтаборі 320 осіб; білоруська Хатинь – 22 березня 1943 р. у селі знищено 149 осіб; французький Орадур-сюр-Глан – 10 червня 1944 р. знищено у селищі 642 особи. Проте світ практично не чув про українську Корюківку – 1–2, 9 березня 1943 р. вбито і спалено близько 7 тисяч осіб різного віку – від немовлят до немічних старих, селище повністю знищено. Більшої та жорстокішої каральної акції за всю Другу світову війну в Європі (1939–1945) не було.

КОРЮКІВКА. ПРИВІД ДЛЯ КАРАЛЬНОЇ АКЦІЇ

Джерело

Корюківка – селище міського типу з 1923 р., місто з 1958 р., центр Корюківського району Чернігівської області з 1966 р. Розташоване за 100 км від обласного центру – Чернігова – у північній частині області на березі річки Бреч (притока річки Снов).

У лютому 1943 р. радянське партизанське з’єднання під командуванням Олексія Федорова повернулося з Брянщини в Росії і розташувалося у корюківських лісах на Кам’янському хуторі.

Воно розпочало збір продовольства по селах і акції проти окупантів. Згодом нацисти за це спалили села Гуту Студенецьку, Тихоновичі, частину Перелюбу. Насамперед, розстрілювали чоловічу частину цивільного населення. Арештовували також членів сімей партизан.

Саме на прохання командира партизанського з’єднання Феодосія Ступака, двох синів якого віком 12 і 13 років також посадили до корюківської в’язниці, а дружину розстріляли, Микола Попудренко, який на час відсутності Федорова виконував обов’язки командира, дав команду напасти на селище.

У ніч на 27 лютого 1943 р. партизани з’єднання Федорова розгромили німецько-угорський окупаційний гарнізон Корюківки, залишки якого уціліли тільки у цегляному будинку лікарні.

У радіограмі від 2 березня 1943 р. в Москву М. Попудренко так прозвітував про розгром ворожого гарнізону у Корюківці: «27 лютого група партизанів під командуванням начальника штабу Рванова розгромила німецький гарнізон на залізничній станції Корюківці. Знищено 8 однотонних причепів, 160 покришок для автомашин, 2 гаражі, механічну майстерню, слюсарню, 2 лебідки на автомашинах, склад пального з бензином, склад з сіном, пакгауз з картоплею, телефонну станцію, склад з дровами і оборонною лісопродукцією 1000 кубометрів. Висаджено в повітря ешелон, при цьому знищено 18 вагонів, виведено з ладу залізничні стрілки і зірвано колію довжиною 5 кілометрів. Висаджено в повітря дерев’яний міст довжиною 8 метрів, знищено будинок Держбанку з грошовою коморою і зв’язок. Взято трофеї: 2 станкові кулемети, 119 гвинтівок, 2500 патронів, зерно, продукти і масло. Взяли в полон 4 мадярів і 1 німця – колишнього залізничного майстра з Дрездена. Захоплено документи управи комендатури. Визволено 97 в’язнів [за спогадами – від 37 до 50 – автор], приречених німцями на смерть. Цього ж дня друга група Лисенка знищила кустовий гарнізон жандармерії. Убито 18 жандармів, взято 2 ручні кулемети, 12 гвинтівок. Роздано сім’ям 220 тонн зерна, взято 100 свиней з відправочного пункту. Розігнано поліцейські стани».

 

КОРЮКІВКА. НАЦИСТСЬКА КАРАЛЬНА АКЦІЯ

У відповідь на партизанську акцію наказ про знищення Корюківки віддав начальник штабу 399-ї головної польової комендатури у місті Конотоп Сумської області Байєр Бруно Франц, 1888 р. нар., уродженець німецького міста Касселя. Ця комендатура була підпорядкована групі армій «Південь» Вермахту.

Офіційна мета знищення мешканців Корюківки та всього селища – «помста і залякування».

Виконавцем цього злочинного наказу стала сновська гарнізонна комендатура Чернігівської області, яка безпосередньо організувала каральну акцію, сформувала збірний каральний загін у складі німецьких військовослужбовців тилових німецьких формувань, військовослужбовців 105-ї легкої угорської дивізії, співробітників допоміжної окупаційної поліції та солдатів спеціальних каральних формувань із числа колабораціоністів – громадян СРСР. Очолили каральний загін представники зондеркоманди 4а. Одним із найвідоміших злочинів цього підрозділу айнзатцгрупи «С» став розстріл 29 і 30 вересня 1941 р. в Бабиному Яру майже 34 тисяч євреїв.

Вранці 1 березня 1943 р. з м. Сновськ у Корюківку прибув нацистський каральний загін. Населений пункт було оточено. Всіх мешканців групами по 50–100 чол. під приводом перевірки документів зганяли у будинки і розстрілювали.

1 березня найбільше людей знищили у приміщенні ресторану в центрі міста – до 500 осіб. Євген Юхимович Римар залишився живий і так згадав про це: «Моя маленька донька лежала у мене на грудях, коли стріляли в неї прокляті кати там, у ресторані. Де тепер братська могила, там стояв ресторан. Заганяли нас туди, як худобу на бойню, й били з автоматів. Ніну я на руках ніс. А фашист поцілив мені в око. Я впав, а він по мені як застрочить. Тут у мені все потемніло, і нічого я більше не пам’ятаю. Троє моїх діток були вбиті. Навіть закопати їх не довелось: і мертвих діток не побачив, спалили їх прокляті кати. І не лишилось від моїх діток нічого. Навіть могилки…»

Одночасно до 10 машин із карателями прочісували всі хати й околиці містечка і вбивали жителів як у помешканнях, так і на вулицях.

Після знищення всіх знайдених корюківців карателі спалили селище, насамперед, ті будинки де відбулися розстріли. Очевидці казали, що дим і заграву від пожеж було видно у Cновську (за 27 км), Сосниці (за 50 км), у Холмах (за 25 км). 9 березня карателі повернулись, щоб допалити селище і добити вцілілих.

Спалена Корюківка. Березень 1943 р. Фото: http://www.cult.gov.ua

Упродовж всієї каральної акції партизанське з’єднання Федорова залишалося в лісах за 15 км від Корюківки. Наказу від командування врятувати цивільне населення міста рядові партизани, які рвалися у бій, так і не отримали.

В акті Чернігівської обласної комісії зі встановлення і розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників у Корюківці від 17 грудня 1943 р. вказано, що 1 і 2 березня 1943 р. здійснено вбивство 6700 чоловік, спалено 1290 будинків, а вціліло тільки 10 цегляних.

За 70 років після знищення Корюківки свідкам трагедії, органам влади, рідним, близьким та знайомим загиблих, історикам і краєзнавцям вдалося встановити поіменно тільки 1893 жертви. На жаль, це тільки 28% всіх вбитих під час каральної акції.

Навіть побіжний і приблизний аналіз цього скорботного списку встановлених жертв показує, що нацистський окупаційний режим у боротьбі з радянськими партизанами знищив 704 дітей і підлітків (віком від немовлят до 16 років включно без огляду на стать), за іншими підрахунками – 1097 осіб жіночої статі (від немовлят до похилого віку). Серед загиблих за національною ознакою найбільше українців – 1715 осіб, росіян – 94 особи, поляків – 4 особи і по одній особі – угорець, чех, білорус. Автор: Сергій Бутко

Бібліотека рекомендує:

Верховна Рада. Постанова.

Про вшанування пам’яті жертв Корюківської трагедії під час Другої світової війни [Текст] : постанова Верховної Ради України від 21 жовтня 2011 року № 3965 // Відомості Верховної Ради України : Щотижневий нормативний бюлетень українською та російською мовами. – 2012. – N 19/20. – С. 191.Україна.

Кабінет Міністрів. Постанова.
Деякі питання фінансування заходів з відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка, 120-річчя від дня народження Олекасандра Довженка, заходів з вшанування пам’яті у зв’язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії [Текст] : постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 770 // Урядовий кур’єр. – 2013. – 31 жовтня. -с. 14.

Шпак, Віктор. Забуття найбільшої трагедії Європи [Текст] / В. Шпак // Урядовий кур’єр . – 2018. – 24 лютого. -с. 5.

 

Корюківка: забута трагедія. Як нацисти знищили 7-тисячне містечко

Корюківська трагедія, про яку довго не знали

Корюківська трагедія. Злочин проти людяності

 

Корюківська Трагедія

 

Розсекречена історія. Моральна дилема Корюківки

КОРЮКІВКА: відроджені з попелу. Ч.1

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s