“Слава Вітчизни не для продажу” 185-річчя Олександра Поля

Бібліотека коледжу запрошує переглянути виставку однієї книги. Виставка присвячена 185-річчю Олександра Поля, легендарного діяча Катеринославщини.

Подвижництво, гідне захоплення, наслідування, опису.
Гуманізм і моральна чистота.

Над ним сміялися, вважали одержимим,
його поважали, ним захоплювалися,
йому заздрили.

А він робив те, у що вірив, не звертаючи зі шляху, як би важко не було йому і його родині.

Результат пошуку зображень за запитом "разделитель png"

Моє перше правило було: служити, ніколи не отримуючи за це плати.
            Олександр Поль

Такі люди творять історію і гідні довгої пам’яті нащадків. Час все розставляє по своїх місцях.

Для Дніпра Олександр Поль – це
 Дюк Рішельє для Одеси,
 Іван Айвазовський для Феодосії,
 сімейство Терещенко-Ханенко для Києва,
 Іван Цвєтаєв і Павло Третьяков для Москви.

 

Результат пошуку зображень за запитом "разделитель png"

ВІН ЗРОБИВ БІЛЬШЕ,
НІЖ ХТО ІНШИЙ ДО НЬОГО ДЛЯ РОЗВИТКУ КАТЕРИНОСЛАВА:
ВІН ПОВЕРНУВ ЙОГО ДО ЖИТТЯ.

Олександр Поль ще за життя заслужив масу епітетів, з яких найбільш вражаючий – «Новоросійський» або «Степовий» Колумб.

«З появою заводів промислова життя губернії забила ключем, а разом з нею почалось духовне зростання краю», – писав І. Ф. Вертоградов в 1910 р

Сьогоднішні Дніпро, Кривий Ріг і безліч дрібніших міст краю – це найкращий пам’ятник Олександру Полю.

Результат пошуку зображень за запитом "разделитель png"

Якщо виходити з версії – історика Дмитра Яворницького, – то предками Олександра Поля по чоловічій лінії були близькі родичі англійського кардинала Реджіналда Пола (1500-1558), архієпископа Кентерберійського, сучасника знаменитого кровожерного і жонолюбного короля Генріха VIII, прозваного Синьої бородою і увійшовшого під цим ім’ям навіть в дитячі казки.

Ті Полі були королівської крові і родичами не тільки Генріху VIII, а й Стюартам в Шотландії, Валуа у Франції, Габсбургам в Священної Римської імперії, Ягеллонам в Польсько-Литовській державі.

Насправді походив Поль по батьківській лінії із дворянського роду прибалтійських німців, по материнській – із відомих українських козацько-старшинських родів – Полуботків і Полетик.
Результат пошуку зображень за запитом "разделитель png"

«Але не для одного Катеринослава дорoгим був А. Н. Поль – не тільки велика, але і з ряду видатна сила всього нашого південного краю:
 він не тільки підняв свою губернію на щабель першої промислової губернії на півдні і присвятив їй роль російського Массачусетса, але він … направив діяльність видобувачів гірських багатств з Уралу ближче до Дніпра, ближче до Чорного моря, ближче до Європи, ближче до прямих шляхах сполучення;
 він поставив в близькі зв’язки європейців з нашою вітчизною;
 він здивував їх величезними, ще ніким не звіданими раніше, копалинами скарбами нашої батьківщини. Через те все, ім’я А. Н. Поля буде вічне для всього краю і без сумніву, не в далекому майбутньому, увічнене гідним пам’ятником », – писав біограф Поля І. Ф. Вертоградов.

Результат пошуку зображень за запитом "разделитель png"

Слава Олександра Поля була величезною: його знали і шанували не тільки в рідній Вітчизні, але і в Європі.

 Засновник металургії України.
 Депутат і громадський діяч.
 ним захоплювалися світові знаменитості – німецькі вчені і гірські інженери.
 його високо цінували вчені Санкт-Петербурга, Москви, Харкова, Києва, Варшави, Одеси.

Результат пошуку зображень за запитом "разделитель png"

Олександр Поль
 став наставником молодого Д. Яворницького,
 зустрічався з відомим мандрівником Н. Миклухо-Маклаєм,
 був близько знайомий з поетом і етнографом Іваном Манжурою,
 художником-мариністом Іваном Айвазовським,
 істориками Володимиром Антоновичем і Аполлоном Скальковським

Результат пошуку зображень за запитом "разделитель png"

Сучасник Олександра Поля Антон Синявський говорив про нього так: «Навіть за зовнішнім своїм виглядом він скоріше був також сином южноруського народу, ніж нащадком німецького лицаря! Смаглявий, худорлявий, з чорними сумно-задумливими очима, з великими малоросійськими вусами, з промовою з сильним південно-українським акцентом, усією своєю іннервацією він був схожий на нащадка козацького роду, з якого по матері і відбувся ».
Сам Олександр Поль це підтверджував: «Який же я німець, я малорос».

Мама Олександра походила з давнього козацького роду Полуботків, була праправнучкою сестри наказного гетьмана Лівобережної України Павла Полуботка (1722-1723), ув’язненого Петром I в Петропавловську фортецю, – Тетяни Леонтіївни Полуботок. З ім’ям цього гетьмана пов’язують знамениту легенду про прихованих в британських банках величезні скарби, заповідані Україні на той час, коли вона здобуде незалежність.

ПОЛЬ ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ

Біографічна довідка

(01.09(20.08).1832–07.08(26.07). 1890) –

Народився в селі Малоолександрівське (нині с. Малоолександрівка Верхньодніпровського р-ну Дніпропетровської обл.).

Походив по батьківській лінії із дворянського роду прибалтійських німців, по материнській – із відомих українських козацько-старшинських родів – Полуботків і Полетик.

Закінчив Полтавське губернське училище (1850), правничий факультет Дерптського університету (18-літній українець склав 11 іспитів, вразив комісію вільним володінням шести мов і був одразу зарахований на другий курс юридичного відділу.)  Закінчив Дерптський університет зі ступенем і правами кандидата дипломатичних наук (1854).

ГРОМАДСЬКИЙ І КУЛЬТУРНИЙ ДІЯЧ

  • Виконував обов’язки члена Катеринославського губернського дворянського комітету в селянських справах (1858–61).
  • Був обраний депутатом від Катеринославської губернії в Петербурзький комітет для вироблення проекту селянської реформи (1860).
  • За особистий внесок у підготовку і проведення селянської реформи 1861 відзначений рос. імп. Олександром II золотою медаллю.
  • Поль обирався довічно гласним Катеринославських губернських земських зборів від Верхньодніпровського повіту (з 1866), почесним мировим суддею того ж повіту (з 1869).
  • Виконував обов’язки члена Катеринославської губернської училищної ради (1866–72), почесного попечителя Катеринославського реального училища (з 1883), члена попечительних рад кількох навчальних закладів, активно сприяв розвиткові освіти в краї.

ДОСЛІДНИК, ІНЖЕНЕР, ПІДПРИЄМЕЦЬ

  • Зробив значний внесок у перетворення Катеринославщини на провідний центр гірничодобувної і металургійної промисловості.
  • З його ім’ям пов’язане відкриття в Дубовій Балці біля р. Саксагань (прит. Інгульця, бас. Дніпра) поблизу селища Кривий Ріг багатих покладів залізної руди (1866).
  • За ініціативи і на кошти Поля німецькі спеціалісти у 1872–73 роках дослідили родовища залізних руд Криворіжжя, визначили їхні масштаби, можливість практичного використання.
  • Був головним акціонером створеного в грудні 1880 в Парижі (Франція) ЗАТ “Залізні руди Кривого Рогу” зі статутним капіталом 5 млн франків, яке 1881 розпочало видобуток залізної руди на Саксаганському руднику.
  • Завдяки неодноразовим клопотанням Поля перед урядом було отримано дозвіл на спорудження Криворізької (Катерининської) залізниці, яка пролягла через Катеринослав (нині м. Дніпропетровськ) і з’єднала Криворізький залізорудний район із Донец. вугільним басейном (травень 1884).

НАУКОВЕЦЬ, АРХЕОЛОГ, ЗНАВЕЦЬ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ

  • Одночасно успішно займався науковою діяльністю в галузі мінералогії, був знавцем української історії, проводив археологічні розкопки.
  • Член наукових товариств: Імператорського т-ва сільс. госп-ва Півдня Росії (із 1860), Одеського товариства історії та старожитностей (з 1870), Імператорського Моск. археол. т-ва (з 1885), учасник археол. з’їздів: 2-го в Санкт-Петербурзі (1871) і 4-го в Одесі (1884).
  • Автор статей у “Записках Одесского общества истории и древностей” (“Археологические находки”, “Мишурин Рог” (1872) та ін.). Добре знав музеї і колекції Росії та Західної Європи, захоплювався збиранням предметів старовини, насамперед пов’язаних з історією запорізького козацтва.
  • Та найбільшою пристрастю Олександра Миколайовича була археологія: він зібрав 5 тисяч експонатів (козацьку зброю, гетьманські клейноди, бунчуки, лицарські прикраси, рідкісні картини, малюнки, історичну бібліотеку). Усе це оцінювалося у 200 000 срібних карбованців. На підставі спостережень Поль написав ряд краєзнавчих розвідок. 1883 року Олександр Поль познайомився з Дмитром Яворницьким, дозволив юнакові працювати в його бібліотеці, з його колекцією. Він також оплачував Яворницькому робітників, які разом із Дмитром Івановичем вели розкопки на Хортиці, Великому Лузі.

До складу його приватного зібрання входили археологічні знахідки

  • кам’яного віку, бронзового віку і залізного віку (переважно з Катеринославської губернії),
  • античних міст Придніпровського Причорномор’я (переважно з Керчі й Херсонеса Таврійського), скіфські старожитності,
  • пам’ятки періоду Київської Русі (з Княжої Гори поблизу Канева, курганів Катеринославщини, околиць Нікополя),
  • запорізькі та південноросійські старовини,
  • цінні мінералогічні, нумізматичні й етнографічні колекції,
  • збірки стародруків і бібліотека,
  • предмети мистецтва: картини, гравюри, старовинний фарфор, емалі, бронза, камеї, геми тощо.

Особливу цінність становила колекція пам’яток Запорозької Січі (281 одиниця зберігання), яка навіть перевершувала аналогічну збірку В.Тарновського і по праву вважалася за своєю унікальністю найзначнішою в Україні.

На основі цього зібрання в грудні 1887 Поль відкрив у Катеринославі приватний археологічний музей, що складався із 7-ми розділів.

1905 року дружина колекціонера, виконуючи його волю, передала колекцію до Катеринославського обласного музею імені О.Поля, заснованого 1902 за ініціативи Катеринославського наукового товариства на вшанування його пам’яті (нині Дніпропетровський історичний музей імені Д.Яворницького).

На місце першого директора музею Поля було запрошено Дмитра Яворницького. За пропозицією якого у Катеринославі звели споруду (точну копію Каїрського музею). Будинок і сьогодні зустрічає відвідувачів, хоч називається музеєм Яворницького, але на старовинних дверях збереглися літери О. П.   .

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s