Літературний календар: Євген Маланюк

malanuk05І вічністю триває кожна мить…

Євген Филимонович Маланюк (1897–1968) – український поет, критик, літературознавець. Народився 20 січня (за ст. стилем) в Архангороді на півночі Херсонської губернії. Походив із старої козацької родини. Маланюкове прізвище трапляється в реєстрах старшини періоду Хмельниччини. Після знищення Січі Маланюки стали чумаками.

«Матері я завдячую дві речі: серце й мистецтво, а батькові – основи з його інтелектуального та світоглядного розвитку», – писав Маланюк

.Результат пошуку зображень за запитом "разделитель текста"

Батьківську землю, рідні серцю місця він неодноразово оспівав у поетичних рядках. Навчався в реальному училищі провінційного Єлисаветграда (нині Кропивницький), який на ту пору був справжнім культурним центром.

Запоєм читав – російську класику, німців, французів… Справжнім одкровенням стала для нього, тринадцятилітнього підлітка, книга маркіза Астольфа де Кюстіна «Росія в 1839 році», де вельми критично йдеться і про російську ментальність, і про витоки російського месіянізму, що є насправді звичайним експансіонізмом.

Під час Першої світової війни Маланюк закінчив Київську військову школу, воював на Західному фронті. За бойові заслуги підвищений до поручика.

Згодом – сотник Української армії, служив в оперативному відділі Генштабу, був ад’ютантом командувача Армії УНР Василя Тютюнника. Коли військо відступило за Збруч, був інтернований і в польському таборі написав перші вірші українською мовою.

Саме звідси починається справжній Маланюк-поет: точний, гострий, лаконічний і абсолютно безкомпромісний. Вся його ранньоюнацька сентиментальність з акмеїстично-символістськими «ахами» й «охами» залишилася в минулому. Натомість з’явився «поет вольового прориву», «залізних імператор строф», «поет крицевої волі».

Осмислення Маланюком уроків поразки України у війні 1917-1920 рр. розкрило в ньому талановитого поета, філософа та історика, чиї ідеї… актуальні донині, а з іншого боку, не можуть бути визнані ані сучасними українськими політиками, ані істориками України.

Занадто жорстокі і неупереджені ці висновки Маланюка. Будь-якій людині набагато приємніше чути про себе позитивні речі, ніж правдиву критику, виражену в досить різких тонах. Однак саме розгромна критика стала для поета-воїна демонстрацією його любові до України, як цинізм лікаря, що ставить діагноз і призначає хворому лікування, без якого хворобу перемогти неможливо.

Я пишу про вади
Не для самоприниження,
Щоб ми разом вилазили
З цієї ями

Той, хто залишивши позаду всю приторно-солодкаву «зоресоловейківщину», знайде в собі мужність і силу назвати «рідну неньку» Україну «повією ханів і царів».

Багатьох це шокувало. І не тільки в радянській Україні, де Маланюка називали не інакше як «петлюрівським недобитком», але й в емігрантському середовищі. Усі збірки Маланюка виходили за кордоном.

  • Перша, «Стилет і стилос» (1925) – у Подебрадах (ця книжка стала етапною для всієї української поезії),
  • «Гербарій» (1926) – у Гамбурзі,
  • «Земля й залізо» (1930) – у Парижі,
  • п’ять наступних – у США, де поет жив після війни. Остання збірка його поезій «Перстень і посох» вийшла вже по його смерті в Мюнхені (1972).

Вірші повоєнних літ відкрили в ньому прихованого лірика; його поезії стали більш м’якими й елегійними.

А ще були численні есе, публіцистичні та літературно-критичні статті – «Нариси з історії нашої культури», «До проблем большевизму», «Малоросійство».

Маланюк висловив надії нації і сформулював те, від чого їй треба відмовитися. «Малоросійство, – писав Маланюк у одному із своїх есе, – це та проблема, що першою постане перед державними мужами вже державної України». Пророчі слова.

Читайте більше

Маланюк Євген Филимонович.ЄВГЕН МАЛАНЮК – ВОЇН УНР, ЩО СТАВ ВІДОМИМ ПОЕТОМ І ІСТОРИКОМ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ [Електронний ресурс] //Герої України :  — Електрон. ст. — [Україна]cop. 2017. . — Режим доступу:  http://heroes.profi-forex.org/ua/malanjuk-yevgen-filimonovich , вільний. — Загол. з екрану. — Дата звернення: 01.12.2017. — Мова. укр.

“Якось дивно буває: ніби прокинешся від сну і – жонатий” [Електронний ресурс] // Gazeta.ua :  — Електрон. ст. — [Україна], cop. 2006—2017. — Режим доступа: http://gazeta.ua/articles/history-journal/_akos-divno-buvaye-nibi-prokineshsya-vid-snu-i-zhonatij/749742, вільний. — Загол. з екрану. — Дата звернення: 01.12.2017. — Мова. укр.

Фатальне кохання Євгена Маланюка й Наталки Лівицької. [Електронний ресурс] //Черкаський край :  — Електрон. ст. — [Україна]. — Режим доступу:  http://www.kray.ck.ua/suspilstvo/postati/item/739-fatalne-kohannya-evgena-malanyuka-y-natalki-livitskoyi , вільний. — Загол. з екрану. — Дата звернення: 01.12.2017. — Мова. укр.

НЕВИЧЕРПАЛЬНIСТЬ

  Тяжким хрестом лежать шляхи,
  Яснi в ночах, вони слiпi вдень:
  Рамено – з заходу на схiд,
  Рамено – з пiвночi на пiвдень.

  I так розп’ята – вiки,-
  Вогонь буття не загасила.
  Невичерпаний дух який!
  Яка непереможна сила!

  Гноблять, калiчать, труять рiд,
  Ворожать, напускають чари,-
  Здається, знищено вже й слiд,
  Лиш потурнаки й яничари.

  I ось – Стефаник i Кулiш,
  Ось – Коцюбинський, Леся – квiти
  Степiв страждальної землi,
  Народу самостiйнi дiти!

  А то пiдземно загуде
  Вулканом нацiй цiла раса,
  I даром божеським гряде
  Нам Прометеїв дух Тараса.

Євген Маланюк

 

ЗАПРОШУЄМО

до Бібліотеки ДРПБК

 ознайомитись з 01.02.по 07.02.2017 з 9.00 з поличкою ювілярів

«І вічністю триває кожна мить…»

(120 років від дня народження Є.Ф. Маланюка (1897–1968)

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s