Попович Н.В. Как дивна осень золотая

popovich_nina3
Попович Нина Васильевна,
библиотекарь КРЕ (ДРПСК
)
Как дивна осень золотая,
Как грациозен листопад,
Когда он, с ветром чуть играя,
Ложится плавно на асфальт.
Коврами осень устилает
Прохожих свежие следы,
И все бульвары утопают
В пьянящем запахе листвы.

Все мудро создано природой,
Все – по законам красоты;
И та же осень на исходе
Нам дарит поздние цветы,
Чтоб, хоть на миг остановившись
В решеньи будничных проблем,
Могли мы тут же очутиться
В прекрасном царстве хризантем.

И, застывая в восхищеньи,
Тотчас очистится душа
От ежедневных наслоений,
О, как прекрасно ты, мгновенье!,
Как же ты,осень,хороша!
2008.

Advertisements

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s